Пільговики — непосильний тягар для перевізників?

logo

Пільговики - непосильний тягар для перевізників?

Питання з пільговиками  піднімається вже багато років. Голова профспілки перевізників Михайло Тонконогий розповів, чому ж водії маршрутного транспорту не хочуть возити пільговіків. Про це повідомляє Дніпроград з прес-конференції у медіа-центрі «Дніпро-Пост»

Проблема пільгових перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування завжди стояла гостро. Вона і сьогодні залишається однією з основних причин численних скарг автоперевізників.

Голова профспілки перевізників розповів, що ця проблема «висить» вже близько двадцяти років, та повідомив про надмірне соціальне навантаження на автотранспортників, яке  пов’язане з перевезенням пільгових категорій пасажирів.

«Ще в районі 2000 року було зібрано всі перевізників України і тодішній керівник асоціації перевізників Костюченко повідомив їм, що держава взагалі не налаштована компенсувати перевезення пільговиків. І запропонував їм перевозити пільговиків відштовхуючись від посадкових місць. Їм сказали — більше можете не брати. Перевізники погодилися. Сьогодні ж, на тлі загального соціального напруження, почали знову спливати конфліктні ситуації навколо відмови водіїв возити пільговиків. Україна ніколи не монетизувала ці пільги».

Михайло Тонконогий повідомив, що на сьогодні питання контролю перевезення пільговиків стоїть достатньо гостро. Тож, нагадав, що в рамках реформи транспортної мережі неодноразово піднімалося питання про введення електронних карт для проїзду. Але сам експерт вважає, що така зміна наразі фактично непідйомна для нашого міста.

Також під час конференції було названо перші суми, які потрібні, аби запустити електронні картки у дію.

«Вартість виготовлення однієї електронної карти — приблизно 30 гривень. Тобто, щоб забезпечити ними все населення міста, знадобиться понад 30 мільйонів гривень. Крім того, для такої системи в кожному транспортному засобі повинен бути хоча б один валідатор, а в електротранспорті — три. Один валідатор вітчизняного виробництва коштує близько 10 000 гривень. А варто також враховувати і серверну обробку даних, зарплату співробітникам, технічне обслуговування пристроїв, адміністрування електронної системи, приміщення і багато іншого. Таким чином, за попередніми підрахунками, реалізація такого проекту буде коштувати місту близько 100 мільйонів гривень», — зазначив Тонконогий.

Михайло Тонконогий також розповів, які ще транспортні реформи зараз знаходяться в розробці.

«Перш за все, вже кілька місяців триває боротьба з нелегальними перевізниками, від яких насамперед страждає електротранспорт. Щоправда, боротьба поки не увінчалася успіхом, адже нелегальні перевізники як їздили за маршрутами міста, так і їздять досі», — розповів голова профспілки.

Також в планах поліпшити інфраструктуру зупинок міста, створити умови для інвестицій в транспортну галузь і змусити водіїв здійснювати зупинки лише у відведених для цього місцях.

Автор: Дарина ТВАРА