Намагається ворушити ногою, а її нема — як перукарка з пораненими бійцями працює

logo

Автор: Ельдар Сарахман Я б сюди водила молодь, яка розбивається на машинах чи ще якісь дурниці робить. Щоб розуміли цінність життя Я б сюди водила молодь, яка розбивається на машинах чи ще якісь дурниці робить. Щоб розуміли цінність життя

Проблеми у звичайному житті нівелюються, коли бачиш поранених на Донбасі бійців.

Про це сказала перукарка Ірина Жуйкова, яка працює з військовослужбовцями у Дніпропетровській клінічній лікарні ім. Мечникова.

«Працюю по 5-6 годин удень. Йду, коли все завершу. Я і в реанімації хлопцям помагаю тут, і на другому поверсі. Є такі, що тут подовгу. Всіх треба брити, стригти. Їм часто це приємно. Іноді нервують. Дома жінки нікого не бриють. А тут я. Але лікар сказав — значить треба. Один чоловік сердився. Я включила воду, мию бритву, а він сердиться: та закрий воду, стільки ж її треба. Коли видужують, то вже уважніші: височки просять підрівняти.

Я ще працюю у звичайній перукарні. Тут трохи по-іншому. Страшно було, коли війна почалася. Як починаються якісь власні проблеми, відкидаю їх у сторону. Бачу, які важкі тут поранені і розумію — мої негаразди ніщо. Ти ще стогнеш? Бери себе в руки і йди. Тут он люди без рук і ніг. Якось хлопець лежить: не можу повернути ногу, каже. Я дивлюся — ноги немає. А він думає, що вона не повертається. Це страшно. У мене два сини. Їм теж кажу — нема чого жалітися. Я б сюди водила молодь, яка розбивається на машинах чи ще якісь дурниці робить. Щоб розуміли цінність життя», — розповіла Жуйкова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пораненому під Широкиним потрібна допомога

З початку війни у лікарні Мечникова врятували більше 2200 тяжкопоранених бійців. Загалом 14 тисяч воїнів пройшли через лікарню. За 2016 рік медзаклад прийняв 320 тисяч цивільних громадян.