Криворіжців закликають відмовитись від штучних квітів на могилах
Саме напередодні Великодня люди масово скуповують пластмасову поминальну атрибутику, яка засмічує природу.
Спеціальні банери із закликами не нести на могили пластикові вінки та квіти встановлюють на входах до кладовищ з ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології протягом двох років.
«Маркетинг всесильний настільки, що навіть в інтимній справі скорботи диктує свої правила. Бо давайте розберемось, кому потрібні ці вінки і штучні квіти? Померлим?
Щоб їх місце спокою захаращували штучними матеріалами? Навряд», — поділилася з нашим кореспондентом Ольга Костіна, екоактивістка, що провадить практику раціонального використання ресурсів.
«Пройдіться біля кладовищ, з роками шлях до них перетворюється на пластикові звалища. І не лишається місце щоб висадити дерево чи квіти, які безсумнівно нестимуть символічнішу пам’ять.
Живим?- сумнівна естетика, переважно і вдома і в офісах тримають живі квіти. Традиціям? Перепрошую, яким, якщо пластик відносно новий матеріал. Винайшовши його ми ще не встигли безпечно його позбуватися».
Читайте також: У Кривому Розі може з’явитися завод, що перероблює сміття
300 років найменша цифра розпаду пластику, а його спалювання однозначно нестиме загрозу у вигляді газу діоксину. Неймовірна кількість пластикових квітів не потрапляє на сміттєві звалища.
Пропонується альтернатива — живі квіти та молитва.
«Два роки тому в інформаційному просторі демонстрували білборди, які на західній Україні за ініціативи і фінансування церкви встановили поблизу кладовищ із закликом шанувати душі і не обтяжувати їх тягарем сміття.
Якщо так поминатимемо померлих, то скоро поминатимуть нашу землю», — прокоментувала екоактивістка.
Заклик відмовитися від пластикових вінків робиться не для того, щоб зашкодити або знищити бізнес. Мета лежить глибше — вшанування пам’яті тих, кого нема з нами поруч та зберегти довкілля у чистоті:
«Тільки лобіюванням ритуальних контор своїх комерційних інтересів можна пояснити цей феномен кладовищ на кладовищі.
Сподіваюсь, ні в кого не було ілюзій, що ці вінки ще часто перепродаються. Після того, як їх вже поклали. Навіть церкви постають проти цього абсурду» — ділиться Ольга Костіна.
