Гвардієць із Кривого Рогу Артем Петрик ціною власного життя врятував групу снайперів

У Національній гвардії розповіли історію бійця Артема Петрика, який ціною власного життя врятував групу снайперів.

Народився Артем у Кривому Розі. З 12 років допомагав мамі заробляти гроші. Мама робила ремонти, а молодший син клеїв шпалери, шпаклював і фарбував. Згодом закінчив ПТУ заспеціальністю «маляр» і вступив до гуртка автомоделювання, де в нього з’явились перші справжні друзі.

У 18 років Артем переїхав до Дніпра і почав працювати у туристичному магазині, тут познайомився з майбутньою дружиною. Був дуже активним, чесним та пробивним хлопцем, у якого все було під контролем. Артем умів розв’язувати складні питання, тож згодом виріс до керівника проєктів.

У березні 2022 року Артем вирішив приєднатися до 31-ї бригади НГУ.  У складі бригади воюваву Рубіжному та Комишувасі, отримав поранення, але відмовлявся йти на евакуацію, поки його підрозділ у повному складі не вийде на ротацію. Потім було звільнення Харківщини, зачистка Лимана й Тернів. У березні 2023 року бійці тримали оборону в Кліщіївці, звідки їх вивели на ротацію.

У травні того ж року Артема призначили на посаду розвідника, і він почав виконувати бойові завдання у Кремінній на Луганщині. Зарекомендував себе як надійний, розумний, кваліфікований та сміливий воїн.Побратими погоджувалися йти з ним на будь-яке завдання, яким би складним воно не було. Вони знали, що Артем прорахує всі ризики та не покине у складній ситуації.

26 липня 2023 року під час виконання завдання під Кремінною Артем з побратимом вели на позиції саперів та снайперів, пересуваючись двома «шістками». У високій траві ворог влаштував засідку і відкрив шквальний вогонь із кулеметів та гранатометів по групі гвардійців. Артем дав вказівку побратимам відступити, почаввідстрілюватися і взяв вогонь на себе. Це дало можливість успішно перегрупуватися, але, на жаль, у тому бою Артем загинув. Три доби гвардійці намагалися забрати його тіло. Ворог знав про це і обстрілював їх з усього можливого озброєння. Але друзі таки змогли дістати тіло Артема, бо це було принципово для всієї групи. 

У загиблого криворіжця залишилися дружина та донька. Пам’ятаймо про Артема і його високу самопожертву… 

Джерело:ТРК Рудана