Податківці Дніпра повідомили актуальну інформацію
Із заповненням додатка РІ доведеться зіткнутися практично кожному платникові податку на прибуток у Дніпрі. Це стосується в тому числі і тих платників податків (малодохідників), у яких сума річного доходу за 2017 рік склала менше 20 млн грн. і які прийняли рішення про непроведення коригувань (поставили позначку у відповідному полі декларації).
Адже відмовитися СГ має право від застосування виключно тих податкових різниць, які перелічені в розділі ІІІ Податкового кодексу (окрім збитків минулих років (пп. 134.1.1 і 140.4.2), які відображаються в рядку 3.2.4 додатка РІ). Але розд. ІІІ Податкового кодексу не є єдиним джерелом податкових різниць. А коригування фінрезультату, передбачені іншими розділами Кодексу, здійснюють у загальному порядку незалежно від річного обсягу доходів і від прийнятого рішення не застосовувати податкові різниці.
З 01.01.2018 додаток «Різниці» (далі скорочено — додаток РІ) до податкової декларації з податку на прибуток підприємства зазнав оновлень, внесених наказом Мінфіну від 28.04.2017 № 467. Усі ці нововведення, по суті, мають «технічний» характер і спрямовані на те, щоб урахувати законодавчі зміни. Безпосередньо це стосується і рядка 3.1.7 додаток РІ – Різниці, яка збільшує фінансовий результат бухгалтерського обліку.
Тут відображають суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт і послуг, придбаних у нерезидентів (п.п. 140.5.4 Податкового кодексу).
Вирішальною умовою є місце реєстрації такого нерезидента, тобто якщо контрагенти-нерезиденти зареєстровані в державах (на територіях), указаних у пп. 39.2.1.2 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу, а саме:
— держави (території), у яки ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні або які надають СГ пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють СГ не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні;
— держави, з якими Україною не укладено міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією;
— держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну та митну політику.
Крім того, важливим є і те, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.
При цьому, необхідно уточнити, що у цій нормі йдеться про перелік держав (територій), затверджений Кабінетом Міністрів України. Протягом 2016 — 2017 років діяло розпорядження КМУ від 16.09.2015 № 977-р , а з 01.01.2018 — такий перелік затверджений Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045.
Не підпадають під цю різницю:
— контрольовані операції;
— операції, за якими суму витрат платник підтверджує за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки».
Необхідно мати на увазі, що:
— для коригування також використовують договірну (контрактну) вартість товарів (робіт, послуг) незалежно від того, відображені бухгалтерські витрати на їх придбання у звітному періоді чи ні;
— розраховувати 30 % різницю потрібно щокварталу, навіть за умови, що операція не «підпадає» під контрольовану і є можливість підтвердити звичайність витрат за «правилом витягнутої руки». Відкоригувати зазначену різницю можна тільки за результатами року, підтвердивши звичайність витрат.
При цьому, вартість товарів, необоротних активів, робіт, послуг, придбаних у неприбутківців або «особливих» нерезидентів, на 30 % зменшувати не потрібно.
Поделиться ссылкой:
