40% крадіжок телефонного кабелю в країни відбуваються на Дніпропетровщині, — Укртелеком

logo

40% крадіжок телефонного кабелю в країни відбуваються на Дніпропетровщині, - Укртелеком

Сьогодні, 18 жовтня, на прес-конференції директор Дніпровського макрорегіону ПАТ «Укртелеком» Костянтин Зивенко розповів, що крадіжка телефонного кабелю на Дніпропетровщині є наймасштабнішою по всій країні. Про це повідомляє Дніпроград з місця подій.

Експерт зазначив, що за останні роки тенденція вирізки кабелю на розподільчій лінії у Дніпрі зростає – люди все частіше скаржаться на відсутність стаціонарного та інтернет зв’язку від Укртелекому.

«На «гарячу лінію» звертається дуже багато користувачів наших послуг, найпопулярніша причина — вирізана частина телефонного кабелю в тому чи іншому районі. Подібне стало характерним для всієї області. Адже кабель містить цінний метал, який шахраї здають за гроші. Фахівці ведуть відновлювальні роботи у міру надходження заявок з проблемами, але ж швидко це зробити нереально, тому що 40% крадіжок по всій Україні відбуваються саме на Дніпропетровщині», — розповів Зивенко.

У директора Дніпровського макрорегіону ПАТ «Укротелеком» є варіанти вирішення цієї проблеми. На його думку, в Україні має підвищитися контроль за роботою та функціонуванням пунктів прийому металобрухту.

«Наприклад, в країнах Європи це дуже серйозно контролюється, право здавати кабель в пункти прийому металобрухту мають лише ті чи інші компанії, які їх експлуатують. Поліція з організаціями прийому дуже чітко синхронізовані. В Україні ж лише 20% справ про крадіжці кабелю є результатними, тобто шахрая знаходять, а от з цих 20% — лище 3% доходять до суду», — розповів фахівець.

Експерт зазначив, що лише по Дніпропетровщині за роки роботи через вирізку проводу компанія втратила сотні мільйонів гривень.

Зараз Укртелеком працює над  масштабною модернізацією компанії, у майбутні три роки планується встановити так звані «активні шафи», які повністю замінять використання кабелю з цінного металу, що також є вирішенням поставленої проблеми.

Автор: Дарина ТВАРА