Туристичний кіоск та смарт-дерево: як за рік міськрада «розвинула» Дніпро
На комунальне підприємство «Розвиток Дніпра» виділяють чималу частину фінансування. Підприємство призначене для введення в місто інноваційних технологій та його розвиток. Проте в Держаудит службі переконані, що більше половини бюджету, яке витрачало це підприємство протягом року, ніяк не стосується інновацій та розвитку. Про це йдеться у сюжеті «Діалектика Дніпро», передає Дніпроград.
Комунальне підприємство підпорядковується Департаменту стратегічного розвитку та інвестицій Дніпровської міської ради та має у штаті 13 співробітників. В 2017 році з міського бюджету комунальному підприємству на «розвиток» міста було перераховано 18 мільйонів гривень. З них освоїно 10,5 млн. грн. Зазначимо, що в минулому році це підприємство отримало плановий збиток у понад 6 млн грн.
«Нам, як аудиторам, стало цікаво, як КП розвиває місто. У міськраді нам пояснили, що протягом року по місту будуть поставлені три смарт-дерева. У березні нам показали тільки один смарт-стовп на Європейській площі, який навіть ще не був запущений. Хоча за договором він повинен був вже функціонувати в грудні минулого року. Також за ініціативи КП був установлений Туристичний кіоск на площі Героїв, на який було витрачено шалені гроші, зокрема 1,7 млн грн. За проведеним анкетуванням серед містян та гостей міста, цей кіоск виявився не продуктивним і по суті марним», — розповіла начальник відділу контролю в органах влади, оборони, правоохоронних органах та за місцевими бюджетами Східного офісу Держаудитслужби Олена Вергейчик.
Прикметно, що на цьому розвиток Дніпра закінчується, адже усі інші кошти комунальне підприємство витрачало на благоустрій міста, зокрема розчищення місцевих пляжів та встановлення біо-туалетів. У підсумку в Аудитслужбі наголосили, що діяльність підприємства спрямована на витрачання бюджетних коштів і дублює функції Департаменту благоустрою Дніпровського міськради.
Нагадаємо, в березні Східний офіс ДАСУ оприлюднив результати аудиту виконання бюджету Дніпра в 2014-2017 роках. Перевірка показала, місто недоотримало 409 млн грн. від операцій з землею, 103 млн грн. від операцій з комунальним майном, ще 56 млн грн. було втрачено на рекламі, паркові та пайових внесках на розвиток інфраструктури. До того ж міськрада сплатила 68 млн грн за резервування кредиту Європейського банку унаслідок несвоєчасного визначення міськрадою замовника будівництва метро. Також аудитори підрахували, що існують резерви для щорічних надходжень ще 556 млрд грн. від операцій з землею та майном міста.
Автор: Дарина ТВАРА
