Забрудненням Дніпра занепокоїлися вже на державному рівні
Надмірне забруднення вітчизняних водойм, забудова прибережних смуг, велика кількість гідроспоруд, що перекрили природну течію – всі ці фактори стримують самоочищення річок, інформує Держекоінспекція України.
Останнім часом з різних куточків країни приходять тривожні звістки про забруднення водойм, а також масової загибелі в них риби (Чернігівська, Полтавська, Житомирська, Дніпровська, Черкаська, Сумська, Київська область). Іноді збитки завдані природі складають десятки, а то і сотні тисяч гривень. Також існує проблема знайти винуватця і довести його провину.
Основні причини явищ замору, під час яких гинуть водні живі організми — це потрапляння у водойми з полів хімії, гниття водоростей і аномальна спека, яка в буквальному сенсі слова випалює кисень з води. Все це ускладняється тим, що багато наших річки зарегульовані і втративши природну течію, не в змозі змити отруту, що потравляє до них і вона осідає на дні. Учені б’ють на сполох, вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує за своїм складом — коктейль з усієї Таблиці Менделєєва …
— Не тільки спекотна погода є першопричиною, найчастіше винуватцями загибелі риби у водоймах виявляються підприємства, які застосовують у своїй господарській діяльності сильні хімічні речовини, вони, не маючи очисних споруд, скидають залишки своєї діяльності у водойму. В результаті масово гине риба. Часом концентрація цієї отрути така, що гинуть навіть бобри і качки, як це було в Житомирській області в річках Случ і Хомора — говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков — Мізерні штрафи, ослаблений дворічною забороною на перевірки природоохоронний контроль, повне ігнорування існуючого природоохоронного законодавства призвели до масовості фактів отруєння водойм. Тільки в минулому році було отруєно все або майже все живе в 2500 водоймах по всій країні. У Земельному та Водному Кодексах чітко вказана відстань природоохоронної берегової смуги (для кожної водойми своя) на якій категорично заборонена бідь яка господарська діяльність, але цього ніхто не дотримується. Вона в Кодексах прописана, але в натуру не винесені. Тобто вона є, і в той же час її немає … Треба на законодавчому рівні зобов’язати місцеві ради природоохоронну прибережну територію нарешті позначити. Коли стоїш на березі річки і бачиш, що по ній пливе мертва риба — серце обливається кров’ю і хочеться в одну мить покарати винних у цьому вбивстві. Хоч і розумієш, що процес з’ясування причини, а після цього визначення винуватця — це скрупульозний і тривалий процес. Адже тільки аналізи проб води можуть бути готові днів через десять, коли видимі результати отруєння річки вже будуть змиті течією або осядуть на дно. У будь-якому випадку винні повинні понести заслужене покарання і бажано, щоб це відбувалося публічно, Люди повинні знати своїх «героїв» в обличчя.
— Екологічна інспекція оперативне реагує на всі випадки загибелі водних живих організмів. Беруться проби води, ґрунту, загиблої риби, щоб з’ясувати причину. Для того щоб не тільки констатувати наслідки еко трагедії, а постаратися не допустити її, створений штаб в який входять державні службовці та представники природоохоронних громадських організацій. Проводиться постійний моніторинг водойм в регіонах. Завдяки спільним зусиллям в ряді областей вдалося запобігти отруєнню водойм. Держекоінспекція звертається до всіх небайдужих громадян, повідомляйте про факти порушення природоохоронного законодавства на водоймах на телефон Гарячої Лінії +38 (044) 521-20-38. Упевнений, що спільно нам вдасться зберегти наші водойми — говорить глава Державної екологічної інспекції України Андрій Заїка. — Парадокс, але деяким підприємствам сьогодні набагато вигідніше заплатити мізерний штраф, ніж вкладати серйозні кошти в будівництво очисних споруд. Необхідно посилювати покарання і значно піднімати штрафи за отруєння прісноводних водойм і морів (Кримінальний Кодекс ст.242 і ст.243). Сьогодні ініційований природоохоронної громадськістю та розроблений Держекоінспекцією Законопроект знаходиться на розгляді в екологічному Комітеті Верховної Ради України. Хочеться сподіватися, що всі ці заходи допоможуть вберегти навколишнє нас природне середовище від варварського ставлення до нього. А то складається таке враження, що деякі підприємці, отруюючи водойми, в прямому сенсі пиляють сук, на якому сидять, забуваючи, що їм та їхнім сім’ям доведеться пити воду з цих мертвих річок …
Хоча Україна і займає перше місце в Європі за площею прісних водойм, але на європейській екологічній карті ми вважаємося маловодною країною, тому що наші водойми настільки забруднені, що не придатні для забору питної води.
ООН проводить природоохоронне десятиліття присвячене Воді, поставивши проблему нестачі питної води в світі на перше місце. А ми так бездумно і злочинно використовуємо наші водні ресурси. Держава отримує величезні збитки, а природа часом непоправні втрати.
Україні потрібна Нова Водна політика. Необхідно визнати прісну воду стратегічним державним ресурсом і підходити до її використання саме з цієї позиції — голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
За інформацією Асоціації рибалок України
Loading…
