“Вважаю своїм обов’язком рятувати наших воїнів в операційній”. Фото
Підполковник медичної служби Юрій Лазаренко врятував на фронті не одне солдатське життя. Він – начальник медичної частини Дніпровського військового госпіталю, практикуючий травматолог та висококласний хірург.
Справжню перевірку на професійну майстерність офіцер пройшов у бойових умовах на Донбасі. 2015 року він очолив групу підсилення військових лікарів на Маріупольському напрямку. У ті спекотні, в прямому та переносному сенсі слова, дні бригаді військових медиків довелося працювати безпосередньо на лінії зіткнення. Неодноразово вони під ворожими обстрілами надавали пораненим воїнам першу лікарську допомогу, стабілізували їхній стан для подальшої відправки в тилові лікарні та госпіталі.
Під час відрядження в зону АТО військовий хірург Юрій Лазаренко разом із колегами провів понад 250 важких операцій.
– Ніколи не забуду випадок, коли привезли військовослужбовця, який підірвався на розтяжці, – згадує офіцер. – Від вибуху бійцю відірвало стопу. Закривавлений, але при тямі, хлопець тримався гідно. Після поранення він сам зробив собі укол та наклав джгут. Своєю впевненою поведінкою воїн намагався навіть підбадьорювати медичний персонал. Без жодних істерик, вже в операційній, він виголосив: «…Я не інвалід, нічого страшного не сталося – поставлю нормальний протез і ще буду служити!».
Як розповів підполковник медичної служби Юрій Лазаренко, під час бойових дій на Донбасі військовим лікарям доводиться проводити різноманітні важкі операції, рятувати захисників Вітчизни.
– У моральному та психологічному сенсі особливо важко як для хірурга, так і для пацієнта виконувати ампутації, – зазначає військовий хірург. – Але у пам’яті назавжди закарбувалися обличчя наших воїнів – молодих хлопців, які заради добробуту своєї країни витримали таке важке випробування у своєму недовгому житті.
Під час розмови Юрій Вікторович зауважив, що не відбувся б як фахівець, якби на його життєвому шляху не зустрілися справжні професіонали своєї справи. Серед них він із вдячністю згадує, на жаль, покійного нині доцента кафедри Військово-медичної академії полковника медичної служби Анатолія Чебурахіна, директора Військово-медичного департаменту генерал-майора медичної служби Андрія Вербу, головного травматолога Міністерства оборони України, доктора медичних наук полковника медичної служби Ігоря Савку та інших.
Підполковник медичної служби Юрій Лазаренко є кандидатом медичних наук, має вищу кваліфікаційну категорію з травматології та першу – з хірургії. На його кітелі серед інших нагород і відзнак вирізняється медаль «За оборону Маріуполя».
Військовий лікар за покликанням, Юрій Вікторович є представником військової династії. Нині він, окрім адміністративної роботи в госпіталі, прийому пацієнтів та операцій, займається організацією евакуації із зони проведення антитерористичної операції поранених бійців. У подальших планах – написання докторської дисертації.
– За час бойових дій на Сході країни зібрано чимало безцінного «живого» наукового матеріалу, – зазначає він. – Хочеться цей досвід систематизувати для наступних поколінь військових лікарів. Але сьогодні, поки триває війна, вважаю своїм обов’язком рятувати наших воїнів в операційній.
Олександр КОЛЕСНИК
Vkontakte
Одноклассники
Google+
Схожi записи:
