Велика втрата: у Дніпрі відійшов у Вічність викладач Дніпровської політехніки

У Дніпрі помер відомий вчений, якого знали далеко за межами міста та України,  повідомляє Дніпро Регіон.

На 76-му році життя припинило битися серце видатного науковця, талановитого педагога, чия натхненна і творча праця протягом багатьох років була присвячена становленню й розвитку вітчизняної науки та процвітанню університету – Пілова Петра Івановича.

Він був одним із провідних фахівців у галузі збагачення корисних копалин в Україні, засновником і керівником наукової школи, пов’язаної з проблемами сепарації та водоспоживання при збагаченні руд.

Петро Іванович працював в Дніпровській політехніці з 1971 р. Гірничий інженер-технолог, доктор технічних наук, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Протягом 1968-1971 р. навчався в Дніпропетровському гірничому інституті й отримав кваліфікацію iнженера-технолога. Був прийнятий до навчально-дослідницького сектору ДГІ на посаду iнженера, де брав участь у розробці технології сухого самоподрiбнення і збагачення залізних руд. У 1976 р. захистив кандидатську дисертацію й отримав ступінь кандидата технічних наук. З 1977 р – старший науковий співробітник науково-дослідної галузевої лабораторії № 12 ДГІ.

З 1978 р. – асистент, а з 1981 р. – старший викладач кафедри збагачення корисних копалин. У 1982 р. – на посаді доцента цієї ж кафедри. У 1984 р. присуджене наукове звання доцента кафедри збагачення корисних копалин. У 1984 р. перебував на мовному стажуванні у Франції.

Протягом 1984-1988 рр. здійснював навчально-методичну роботу в Конакрійському університеті (Республіка Гвінея). У 1993 р. захистив дисертацію на тему: «Наукові основи сепарації та водоспоживання при збагаченнi руд», за що йому присуджено ступінь доктора технічних наук. З 1995 р. – професор.

Наукова діяльність Петра Івановича була присвячена вирішенню проблем скорочення водоспоживання і водооберту при збагаченні магнетитових кварцитів з підвищенням якості концентрата. Розробляв екологічно безпечні технології переробки вторинних ресурсів твердого палива та комп’ютерні технології у виробництві зі збагачення руд чорних металів і вугілля. Вивчав проблеми переробки золотовмісних руд.

Протягом 1993-2016 рр. – завідувач кафедри збагачення корисних копалин. У 1994-1996 рр. – проректор з міжнародних зв’язкiв, 1996-2016 рр. – перший проректор Дніпровської політехніки. З 2016 р. – професор кафедри технологічного інжинірингу переробки матеріалів. Брав участь у роботі комісії Кабінету Міністрів Україн з проблем розвитку золотовидобуної промисловості, розробці Енергетичної стратегії України. Багато років (до 2015 р.) очолював науково-методичну комісію Міністерства освіти і науки України.

Заступник голови й експерт експертної ради Державної акредитаційної комісії України. Голова спеціалізованої ради захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора технічних наук при НГУ.

У 1998 р. обраний членом Академії інженерних наук України. Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (2006). Нагороджений нагрудними знаками «Петро Могила» (2006), трьох ступенів «Шахтарська слава», «Шахтарська доблесть» III ступеню. З 2009 р. – почесний професор НГУ.

У стосунках із людьми Петро Іванович був справжнім представником інтелігенції – стриманим, але щирим, чесним та вимогливим не лише до співрозмовника, але й до себе.

Його стриманість, працездатність, організованість, статусність, повага до особистості, мудрість та людяність були еталоном для наслідування. Петро Іванович розділяв з нами наші перемоги, досягнення, проблеми та негаразди. Завжди знав, що порадити у будь-якій ситуації.

Ми запам’ятаємо Петра Івановича, як чудову людину, талановитого педагога, люблячого батька, щирого дідуся, видатного вченого, який зробив вагомий внесок у розбудову гірничої науки, – написано в повідомленні Дніпровської політехніки

Колеги з теплом згадують Петра Івановича. Кажуть його ім`я збережеться вічно у діяльності університету, наукових працях, ідеях і розробках, підготовлених ним учнях, а також в дітях та онуках.

Глибоко сумуємо й висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Петра Івановича, розділяємо гіркоту втрати. Світла пам’ть про нього назавжди залишиться в наших серцях!, – пишуть колеги, всі, хто знав покійного.