ВАКС обрав запобіжний захід директору Павлоградського хімзаводу

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді 10 млн грн застави з обов’язками генеральному директору державного «Павлоградського хімічного заводу» Леоніду Шиману, якого НАБУ і САП підозрюють у завданні понад 43 млн грн збитків підприємству.

Таке рішення 15 вересня ухвалила слідча суддя ВАКС Оксана Олійник, повідомляє журналіст «Слово і діло» з зали суду.

На Шимана поклали наступні обов’язки: прибувати за першим викликом; не покидати Україну без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; не спілкуватися з іншими підозрюваними та свідками, а також здати на зберігання закордонні паспорти.

Як стверджував прокурор САП, службові особи Павлоградського хімзаводу створили такі умови, що кінцеві покупці продукції ПХЗ гірно-збагачувальні комбінати мали закупляти її через посередників. Цим фірмам-посередникам продавали товар за меншою вартістю, аніж компанії реалізовували продукцію гірно-збагачувальним комбінатам. Таким чином, різниця у вартості залишалася на рахунках компаній-посередників, а державний ПХЗ втратив дохід на суму 43,3 млн грн.

За словами прокурора, відвантаження продукції гірно-збагачувальним комбінатам здійснювалося не фірмами-посередниками, а напряму від ПХЗ до кінцевим покупців і засобами заводу. Прокурор додав, що через цю схему підприємство працює собі в збиток.

Окремо прокурор розповів про ризики перешкоджання слідству збоку Шимана. На його думку, є значний ризик переховування, оскільки підозрюваний часто вилітав за кордон та має численні активи. Зокрема, Шиман разом із дружиною мають 32,75 млн грн грошових коштів, як у готівці, так і на банківських рахунках. Також він позичив значні суми своїм дітям: сину Ярославу 800 тисяч євро, дочці Юлії 60 тис. доларів, а ще одній дочці Євгенії – 420 тис. грн.

Окремо прокурор САП розповів про майно Шимана та його родичів. Загалом, як стверджував він, теща та дружина гендиректора ПХЗ володіють 15 квартирами. Також дружина є власником житлового будинку площею 476,4 кв. м, а теща – автомобіля Lexus RX350. Прокурор додав, що в Ліхтенштейне ведеться розслідування за фактом легалізації коштів злочинного походження. В ньому фігурують компанії, власником яких є дружина Шимана. По рахункам вказаних фірм проводилися мільйонні транзакції. Крім того, підозрюваний нібито може впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити нове кримінальне правопорушення. НАБУ розслідує ще три справи, де досліджуються дії службовців Павлоградського хімзаводу.

Водночас, за словами адвоката Шимана, у цій справі немає складу і події злочину, а клопотання необґрунтоване. На його думку, докази обвинувачення не доводять причетність керівника ПХЗ до злочину. Захисник додав, що на Шимана поширюється закони приватного права і немає заборони укладати контракти з посередниками, немає критерію ціни, яку визначають для продажу. До того ж, за словами адвоката, в експертному висновку не було знайдено порушень ПХЗ, як і завданних збитків. Він вказав, що підприємство мало змогу продавати продукцію за будь якою ціною, якщо вона перевищує рентабельність, яка встановлена фінансовим планом ПХЗ.

Як стверджує захисник, 43,3 млн грн збитків порахував детектив НАБУ як спеціаліст, а він нібито немає відповідних знань. Окремо адвокати пройшлися можливими порушенням підслідності у справі. Вони вказали, що до 2017 року провадження розслідувала військова прокуратура і збирала в ньому докази. За словами адвокатів, є відповідні рішення Верховного суду, які вважають це значним процесуальним порушенням. Ще один адвокат повідомив, що більша частина поїздок Шимана за кордон є відрядженнями, а тому це не можу бути ризиком переховування, як і наявність паспортів. До того ж, слідство триває 5 років, а тому ризик впливу на свідків низький.

Раніше на суд з обрання запобіжного заходу гендиректору Павлоградського хімзаводу з’явився народний депутат від «Слуги народу» Роман Каптєлов. Він також подав заяву про взяття Шимана на поруки.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили керівнику ПХЗ про підозру у зловживанні службовим становищем. Згідно з даними НАБУ, службовці ПХЗ відмовляли в укладанні прямих договорів поставки продукції та повідомляли про передачу повноважень в питаннях реалізації промислових вибухових речовин «дилерам». Таким чином, загалом ПХЗ втратило 43,3 млн грн доходу, які отримали приватні фірми-посередники.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.