Українська культура потужна та підкорює світ, — молодий гурт TO ZE MEDOUZME з Кривого Рогу
Українські гурти, співаки та музиканти чи не щодня відкривають світу багатогранність нашої культури. У динамічному розвитку музичного світу України локаційно з’являються нові музиканти та автентичні гурти із власним стилем, які дивують своєю щирістю, якістю та особливим підходом. Дніпроград вирішив ближче знайомити мешканців області з поки ще не дуже популярними, але перспективними гуртами нашого регіону.
Серед таких гуртів оригінальний колектив TO ZE MEDOUZME з Кривого Рогу. У складі гурту — молода закохана пара Арсеній Лагоша та Надія Штика, які за півтора роки свого існування вже встигли підкорити серця криворіжців та стати хедлайнерами масштабних заходів міста. Їхня музика – своєрідна. Це поєднання багатьох музичних стилів, зокрема інді, року та блюзу, їх ритмічне виконання та тексти зі смислом. Про історію гурту, натхнення та плани на майбутнє читайте далі у матеріалі.
TO ZE MEDOUZME – це ваш перший спільний музичний проект. Про що він? Яким був початок вашого гурту?
А.: Познайомилися ми з Надійкою десять років тому у Новорічну ніч. Протягом цього часу я мав власний гурт та багато проектів. Разом із Надією серйозно не грали – більше грали задля відпочинку. Але півтора роки тому зрозумів, що хочу творити тільки з нею. У травні 2017 року ми вже мали у запасі низку пісень та вирішили виступити на фестивалі у Кривому Розі до Дня вуличної музики. Це і стало нашою відправною точкою. Несподівано для усіх, для нас в першу чергу, людям «зайшло». Сьогодні ми маємо вісім студійних записів, два кліпи.
Що означає TO ZE MEDOUZME? Яка історія назви?
А.: Я був учасником тривалого проекту, яким керував інший вокаліст. В один момент я заявив, що хочу піти, і робити щось своє. Наді мною підсміювалися, мовляв, куди я піду, з ким гратиму, ще повернуся назад. Тоді в мене народилася назва гурту і я заявив: «Я створюю гурт To Ze Medouzme». Всі на секунду замовкли, а потім було багато реготу. Але мені вже було все одно.
Ще більше сміху було, коли я почав співати. Проте мене дуже сильно підтримувала Надійка. Вона давала мені поштовх і впевненість в собі. Радила, сварила і просто любила.
Н.: Мені подобається назва TO ZE MEDOUZME. В ній є співзвучність, сумбурність, веселощі і якась таємничість. Ми багато часу віддаємо нашому розвитку. Але при цьому отримуємо шалене задоволення. Навчаємо один одного, Арсеній також вчить мене бути більш самовпевненою, удосконалює навички гри на інструментах.
Чи трапляється таке, що конфлікти, пов’язані з різним музичним баченням, заважають творчому процесу або навіть стосункам?
А.: Буває все. Але поки кохання перемагає. Ми маємо цілющу фразу, яка мотивує нашу команду: «Щоб не сталося, я кохатиму тебе завжди».
Слухаючи ваші пісні мені наприклад не вдалося схопитися за жодний конкретний напрямок. Фьюжн, рок, блюз, фанк, бріт-поп, панк. До якого стилю ви самі зараховуєте свою музику?
А.: Все дуже неоднозначно. Ми досить молодий гурт, який знаходиться у постійному русі, розвитку та пошуку. Ми – аматори, тому наразі експериментуємо, пропускаючи багато стилів через власну призму світосприйняття. Звичайно, колись ми прийдемо до власного напрямку в якому нам буде комфортно. До певного почерку, який відрізнятиме нас від інших.
Н.: Наразі ж ми можемо охарактеризувати себе як інді гурт. Адже ми незалежні. Також ми граємо на різних інструментах. Я – на барабанах, перкусії, електронній установці пед, експериментую зі семплуванням та різних видах електронних підкладок. Арсеній грає на гітарі, піаніно, синтезаторі, банджо, вібрафоні і ще й гарно співає.
Де берете натхнення?
А.: Для створення нових мелодій я надихаюся музикою. Зокрема джазовими виконавцями, це Фітджеральда, Ніна Сімон, B.E King і B.B King та інші. Також це класики року Ozzy, Iron Maiden, AС DС, Deftones, Tool, Saosin.
Н.: Я в основному черпаю натхнення із старенької музики, наприклад Дженіс Джоплні, The Doors, Джимі Хендрікс, Боб Марлі. Обожнюю Емі Вайнхаус. Загалом ми далеко не ходимо та співаємо про свій життєвий досвід, життєві проблеми, які відомі кожному з нас, про любов, дружбу. І наш головний посил – у вирі життєвих подій не ставити на перше місце рутину, не глобалізувати маленькі проблеми, а, якби це банально не звучало, жити і насолоджуватися життям.
Чи вважаєте ви себе нестандартним гуртом для Кривого Рогу? Адже у цього міста дуже неоднозначна репутація – індустріальне та промислове місто, воно грубе та навіть похмуре. Як у робітничому місті народжується піднесена та можна навіть сказати інтелектуальна музика?
А.: Ви навіть не уявляєте скільки в Кривому Розі талановитих та різнопланових людей. Звичайно, Кривий Ріг – промислове місто із похмурими смогами. Але в цьому є своя романтика. Навіть в цій індустріалізації можна знайти натхнення. Загалом Україна має потужну культуру, яка все частіше підкорює світ.
Н.: Аби переконатися, що у Кривому Розі не так все «металево», запрошуємо усіх в гості. Кривий Ріг – невеликий червоно-бурий Сіетл зі своїми людьми, історіями, романтикою та красою.
Які ваші плани на майбутнє?
Ми брали участь у низці криворізьких заходах, наприклад «Артишок», Фестиваль вуличної музики, різноманітні благодійні концерти, День міста невеличких населених пунктів регіону. Тепер плануємо взяти участь у великих фестивалях України та за кордоном.Також зараз працюємо над новим кліпом.
Автор: Дарина ТВАРА
