Убивство патрульних у Дніпрі: як в аналогічних ситуаціях діють копи в Україні та Америці (відео)

logo


Думки щодо коректності дій поліцейських у сумнозвісній трагедії у Дніпрі розходяться. Поки керівництво Нацполіції твердить, що копи діяли правильно, експерти наполягають на протилежному: у діях поліцейських були грубі помилки.

«Це могло статися з кожним. Але тактично вони все робили правильно, тому що під час стрільби могло загинути набагато більше людей — кількість жертв могла би бути більшою, бо це автовокзал», — пояснює начальник патрульної поліції Дніпра Володимир Богоніс.

Але експерти звертають увагу на недостатню підготовку українських поліцейських. За словами екс-радника МВС Володимира Поліщука, керівництву поліції треба значно удосконалити підготовку копів.

«Треба подумати про вдосконалення цієї підготовки. Можливо треба активніше вивчати зарубіжний досвід. Зазвичай 1-3 місяці — цього недостатньо для підготовки поліцейського, для цього Академія повинна рік готувати поліцейського, включаючи підготовку до таких екстремальних ситуацій», — сказав він.

Досвід зарубіжних колег і справді може бути корисним для вітчизняних копів. Зокрема, у США початковою підготовкою поліцейських передбачені мінімальні стандарти і вимоги, обов’язкові для виконання всіма представниками правопорядку. Стандарти навчання залежать від обов’язкової мінімальної кількості годин початкової підготовки. У різних штатах він варіюється від 320 годин (штати Південна Дакота, Теннессі, Канзас) до 690 годин (штат Вісконс) і до 1040 годин (Гаваї).

Німеччина — єдина країна, де на навчання одного поліцейського витрачається 60 тисяч євро, а тривалість курсу навчання складає 2,5 роки. Перший рік направлений на вивчення основ теорії і практики поліцейської діяльності, за ним іде рік служби в діючих підрозділах під керівництвом досвідчених наставників, після цього ще півроку теоретичного навчання, яке завершується іспитом на звання поліцейського.

Копи губляться в екстримальних ситуаціях

Як зазначив редактор інтерет-видання «Цензор.Нет» Юрій Бутусов, українські поліцейські не готові до екстримальних ситуацій.

«Щоразу, коли коп підходить до машини, щоб вручити штраф за перевищення, він повинен бути готовий до того, що вб’є або буде убитий», – резюмує Бутусов.

Чому напарниця Кутушева не підстраховувала колегу?

Відео з нагрудних камер копів, яке було оприлюднене, спростовує інформацію про те, що Пугачов отримав поранення зі зброї Ольги Макаренко. Насправді вистрелив у нього перед смертю Артем Кутушев. Це підтверджував і водій маршрутки, який намагався затримати нападника. Він розповідав, що перед смертю патрульний був у службовому авто і по базі перевіряв особистість злочинця. Його напарниця в цей час стояла неподалік автомобіля і з кимось розмовляла.

«Мені здається, патрульна розгубилася, злякалася і не стріляла. Зловмисник спочатку вистрілив у патрульну. А потім холоднокровно розстріляв поліцейського-хлопця», — сказав водій маршрутки.

Крім того, директор Департаменту комунікації МВС України Артем Шевченко зауважив, що загибла патрульна Ольга Макаренко взагалі забула ввімкнути свою нагрудну камеру, відволікалася на розмову зі сторонньою особою і просто дивилася на те, як убивають її напарника,що теж зафіксовано на відео з нагрудної камери Артема Кутушева.

«Його напарниця Макаренко не увімкнула свою камеру. Так буває. Кутушева мало би насторожити вперте небажання Пугачова оформляти постанову про адмінпорушення і його апеляція до статусу учасника АТО із демонстрацією поранення. Це могло свідчити про наявність зброї. А патрульна Макаренко, на жаль, відволікалася на розмову зі сторонньою людиною», — повідомив Шевченко.

Також він зауважив, що на патрульних не було бронежилетів, бо згідно з інструкцією, вони повинні носити їх в темну пору доби.

У службовій інструкції щодо дій колишньої міліції вказано, що правоохоронець повинен у всіх випадках діяти, виходячи з можливості опору або нападу:

«При перевірці документів у особи, яка вчинила незначне правопорушення та відсутності будь-яких ознак небезпеки нападу, працівники міліції, тим не менш, повинні у всіх випадках діяти, виходячи з можливості опору або нападу як з боку перевіряємого, так і з боку інших осіб, які перебувають поблизу. При несенні служби у складі патруля на автомобілі весь склад наряду повинен брати участь у перевірці документів або огляді автомобіля підозрюваних осіб. В ході перевірки не можна повертатися до перевіряємого спиною, по можливості потрібно уникати надмірного наближення до підозрюваних, намагаючись залишатися поза межами досяжності для нападу з допомогою рук і ніг. Здійснювати перевірку автомобіля та його пасажирів слід спільно з іншим співробітником, який повинен страхувати дії товариша. Якщо перевірка здійснюється співробітниками на службовому автотранспорті, то його слід припаркувати за перевіряємою автомашиною».

З цього можна зробити висновок: якби Ольга Макаренко страхувала дії свого напарника, трагедії можна було б уникнути.

Ціна життя, або право стріляти в порушника на ураження

Інтернет-користувачі в обговореннях цієї події зазначають, що українські копи мали б діяти за аналогією американських полісменів. Тоді, мовляв, було б більше порядку.

Для прикладу наведемо ситуацію, що може статися у США з тими, хто не підкоряється вимогам поліцейських. У 2015 році поліцейський автомобіль заблокував авто 19-річного американця. Поліцейський вихопив зброю і підбіг до вікна авто, наказавши водію вийти. За спробу утекти полісмен двічі вистрелив у хлопця крізь відкрите вікно машини – фактично впритул. Той помер на місці. Проти поліцейського не було відкрито жодного кримінально провадження.

Дніпровські ж копи не змогли заблокувати автомобіль порушника, аби той не втік. Замість них це намагався зробити водій маршрутки Валерій Тімонін. Американський коп стріляв на ураження у водія, а не в колеса чи радіатор, як цього вимагають від українського поліцейського.

Для поліції США застосування зброї проти правопорушників – рядова практика. У тому числі й зі смертельними наслідками. За даними інфографіки The Washington Post, упродовж минулого року від пострілів правоохоронців загинула 991 особа. З них 61 – в інцидентах, пов’язаних з автомобілями.

Минулого року організація Amnesty International оприлюднила дослідження законів усіх 50 штатів, які регламентують застосування поліцією «смертельної сили». Виявилося, що в 9 штатах взагалі нема законів з цього приводу. Так само немає і вимог, щоб поліція, перш ніж стріляти, вживала до порушників більш гуманних заходів, як це є в українському законі. У жодному штаті немає вимоги застосовувати «смертельну силу» лише у випадку прямої загрози життю чи здоров’ю копів чи сторонніх осіб. Лише у 8 штатах поліцейський, перш ніж стріляти, повинен попередити про це правопорушника. У законах трьох штатів поліцейський повинен зважати, чи не загрожують його постріли людям навколо.

Розслідування

Нагадаємо, що затриманому Олександру Пугачову оголосили про підозру. За словами радника голови МВС Антона Геращенка, слідство у цій справі повинне зайняти не менше кількох місяців.

«З огляду на те, що доказів, які викривають Пугачова більше, ніж достатньо, як мінімум в скоєному подвійному вбивстві, я думаю, що розслідування цієї справи займе не більше пари місяців, може кілька місяців. У будь-якому випадку ця людина буде перебувати в цей час під вартою, ми впевнені,що суд не буде вибирати альтернативних заходів, застави і т.д.», — сказав Антон Геращенко.