У Володимирівському ліцеї відкрили меморіальні дошки на честь вчителя та випускників, які загинули за Україну

У Володимирівському ліцеї Межівської громади відкрили меморіальні дошки на честь загиблих вчителя Вадима Луганського та випускників закладу: Сергія Горячка, Сергія Пущенка, Сергія Паливоди, Олександра Щуся.

Вадим Луганський – вчитель Володимирівського ліцею,  наставник, педагог, справжній патріот України, приклад мужності і відданості для своїх учнів та жителів Межівщини…

Сергій Горячко –  хлібороб, справжній господар землі, активіст громадського життя,  щирий  патріот України…

Сергій Пущенко – графік і живописець, культуролог, заслужений діяч мистецтв України, член національної спілки журналістів України, лауреат журналістських премій, волонтер і ветеран АТО…

Сергій Паливода – мужній парамедик, який ціною власного життя врятував життя 8 побратимів на полі бою…

Олександр Щусь – з невеликого села Василівка, механік-водій бойової машини піхоти 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.Що спільного у цих, здавалось, різних людей, різних поколінь  та професій…?Їх всіх об’єднала любов до України та… Володимирівська школа, сьогодні – ліцей.Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна….Пам’ять! Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне! Пам’ять! Що ти залишиш нам? Пам’ятники та меморіальні дошки – як символ про тих, хто своїми грудьми прикрив ріднуземлю…Коли російський окупант почав повномасштабне в Україну – вони, не вагаючись стали на захист рідної землі.Бо – не могли інакше! Боронили свою Батьківщину наші земляки – до останнього подиху…Сьогодні вони, як янголи-охоронці захищають Україну і всіх нас – з небес…20 квітня на фасаді Володимирівського ліцею з’явились 5 меморіальних дошок, на честь вчителя  закладу ВадимаЛуганського та випускників: Сергія Пущенка, Сергія Паливоди, Сергія Горячка та Олександра Щуся, які віддали своє життя за Україну!ЖИТТЯ МОВ СПАЛАХ…Надзвичайно трепетний, чудово організований  захід, який не залишив байдужим нікого з присутніх… Ніхто не цурався сліз та обіймів підтримки…

Серед гостей – батьки, рідні та близькі, однокласники та друзі Героїв.Багато щирих і відвертих слів про війну, про Україну, про обов’язок…Межівський селищний голова ВолодимирЗражевський:– Ми втрачаємо найкращих… Наших Захисників! Мужніх, сильних, відданих…Але ми повинні пам’ятати про їхній подвиг! Адже лише завдяки їм ми можеможити, дихати. Громада втратила 42 захисника України… Кожного памятаємо!Про це важко ,але необхідно говорити, аби ми пам’ятали про жертовність наших Героїв. Сьогодні сонячний день, але похмуро на душі. І все ж ми віримо. Врімо, що життя продовжується, що Україна – незламна. І віримо, що ми переможемо! Слава нашим Захисникам, Слава Україні!   Директор Володимирівського ліцею Валентина Сидоренко:– Важко говорити… Але в першу чергу хочеться подякувати всім батькам, дружинам, рідним наших Героїв!Нам допомагали всі – керівництво громади (Володимир Зражевський), відділ освіти Межівської селищної ради (ВікторіяДіденко), наші депутати Петро Ляхович та Світлана Дмитренко. Дякую всім вам… Для Володимирівського ліцею – це дуже важливо!Я впевнена, що пам’ять про наших Героїв буде вічна!Ми – педагоги, у цих благодатних стінах, будемо вчити наших дітей берегти цю пам’ять!Сьогодні головна мрія, щире материнське бажання: щоб ця стіна з меморіальних дошок не продовжувались…Я вірю в те, щовсе ж буде наша Перемога! Буже над Україною вільне мирне, сонячне небо!Давайте разом йти до нашої мети! Підтримувати наших захисників, вчити дітей любити Україну, як її любили Вадим Луганський, Сергій Горячко, Сергій Пущенко, Сергій Паливода, Олександр Щусь.Меморіальні дошки освятив настоятель Свято-Миколаївського храму протоієрей Миколай.Присутні схилили голови перед пам’яттю і подвигом славних синівУкраїни, наших земляків.Скорботна хвилина мовчання… Живіквіти від рідних та близьких, вдячних односельчан…І через роки, після нашої Перемоги, ці пам’ятні дошки будуть нагадувати нам про війну зросійськими окупантами, про наших Героїв, про материнське горе…

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І  ВІЧНА СЛАВАГЕРОЯМ!Від редакції: Окрема вдячність директору ліцею Валентині Іванівні Сидоренко – за гостинність, за громадянську позицію, за почуття обов’язку та велике материнське серце.ВадимЛуганський…Вчитель! Воїн! Захисник!   Йому навічно 32.Вадим Луганський 1991 року народження, боєць Національної гвардії загинув, героїчно захищаючи нашу країну, в боях з окупантами у районі м. БілогорівкаЛуганської області 12 травня 2023 року.Вадим був справжнім патріотом України, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист рідної землі, своєї держави, на захист кожного з нас…Працював вчителем предмету  «Захист України» Володимирівського ліцею,  очолював курінь імені Олега Кулиненка, був отаманом молодшої групи гри «Сокіл. Джура».– Молодий, красивий, спортивний, чесний, принциповий, справедливий і відповідальний…Гордість нашого ліцею… Людина рокугромади… – говорять учні про свого вчителя.Це та людина, котра все життя показувала власним прикладом, що таке патріотизм, любов до Батьківщини, сила духу, незламність.Нагороджений медаллю «За  військову службу України»(посмертно)Сергій Горячко…

Назавжди залишиться героєм у серцях випускників Володимирівського ліцею Сергій Віталійович Горячко. Гірко і важко надуші…Родина втратила сина, чоловіка, батька, брата…У вирішальний для країни час Сергій без вагань пішов на війну, бо ж знав, що він повинен бути там, повинен рятувати чужі життя  ціною власного! І одне лише може пом’якшити гіркоту втрат – наша пам’ять, розуміння, що ця жертва була не марна. Він загинув – в ім’я життя інших, у ім’я спокою і миру на нашій землі.Відійшовши в 46  за межу вічності, він залишив пособі вагомий  спадок, так і не доживши, не допрацювавши, не долюбивши….Нагороджений орденом «За мужність»  ІІІ ступеня (посмертно)Сергій Паливода

…Молодший сержант Сергій Паливода з Володимирівки  служив  бойовим медиком штурмової роти.Він загинув 7 лютого 2023 року підчас виконання бойового завдання поблизу села Іванівське біля Бахмута.Однополчани та бойові друзі розповідають, що Сергій загинув  під час виконання бойового завдання, як Герой. Під шквальним вогнем противника він врятував 7 поранених побратимів (фактично витяг їх з поля бою), але коли повернувся за восьмим – сам потрапив під  ворожу міну.Нагороджений орденом «За мужність»  ІІІ ступеня (посмертно)Сергій Пущенко

Графік і живописець, культуролог, заслужений діяч мистецтв України, член національної спілки журналістів України, лауреат журналістських премій, волонтер і ветеран АТО…Людина-патріот з позивним «Фартовий». Трагічно обірвалося життя людини, яка пензлем і пером воювала за Україну. Йому було 61. Він міг бути вдома, але питання йти боронити Батьківщину чи ні , навіть не стояло. По своїй натурі чоловік був художником і воїном, він усіма силами своєї козацької душі прагнувперемоги  і прагнення своє віддав українцям: рідним, друзям, знайомим.Нагороджений орденом «За мужність»  ІІІ ступеня (посмертно)Олександр Щусь

Він любив свою країну, хотів помститися рашистам за все тезло, яке вони принесли нашому народу, і захистити тих, хто  не може захиститися сам.Родом з невеликого села Василівка, механік-водій бойової машини піхоти 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.Сьогодні на моїй землі іде війна, Стріляють танки і ревуть гармати. Сповита горем, в чорному вбранні, Сльозами вмилась не одна вже мати.Найкращі з кращих падають відкуль, Грудьми своїми землю прикривають. Вони живуть навіки у серцях І в пам’яті народу України.І не дозволять нашим ворогам Перетворить Вітчизну на руїни.Ми вистоїм. Здолаємо катів, Як маків – цвіт розквітне Україна! На тих місцях, де йдуть тепер бої, В земнім поклоні схилитьсякалина.

Переглядів: 88