У Павлограді хочуть судити за держзраду колишнього полоненого «ДНР»
Павлоградський міськрайонний суд 11 травня провів підготовче засідання у справі 46-річного українського розвідника і колишнього полоненого «ДНР» Івана Без`язикова, котрого прокуратура звинувачує у державній зраді і співпраці з терористами. Підсудний ці закиди обвинувачення відкидає.
Під час підготовчого судового засідання, що проходило під головуванням Наталі Самоткан, сторони обговорювали питання підсудності даної справи. Адвокат обвинуваченого клопотав перед Павлоградським міськрайонним судом, аби той спрямував обвинувальний акт щодо І. Без`язикова у Вищий Спеціалізований суд для вирішення питання підсудності справи. Захисник вказував на те, що більшість свідків мешкає в Житомирській та Рівненській областях, а сам підсудний знаходиться в Лук`янівському СІЗО Києва. Тому, мовляв, є сенс змінити місце розгляду справи. Натомість прокурор заперечував проти цього і посилався на процесуальні норми КПК й рішення вищих судових інстанцій щодо передачі Павлоградському суду повноважень розглядати справи, які до окупації розглядав один з районних судів Донецька. За словами прокурора, саме там обвинувачений скоїв інкриміновані йому злочини.
Тим часом, Іван Без`язиков, котрий, перебуваючи в столичному СІЗО, знаходився на відозв`язку з судом, заявив про відмову від дистанційної участі у засіданні. Порадившись, колегія суддів задовольнила клопотання захисту і спрямувала справу І. Без`язикова у вищі судові інстанції для визначення її підсудності. Водночас суд задовольнив і клопотання прокурора, продовживши на місяць термін перебування І. Без`язикова під вартою. Згідно обвинувального акту, 46-річний І. Без`язиков звинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 111 («Державна зрада») і ч1 ст. 258-3 («Участь у терористичній організації») УК України.
Раніше українські ЗМІ повідомляли, що 5 серпня 2016 року з полону терористів «ДНР» було визволено полковника військової розвідки ЗСУ 45-річного Івана Без`язикова, який потрапив туди двома роками раніше. Вже 12 грудня 2016 року його затримали співробітники СБУ, а згодом представники відомства прокоментували цю подію. Зокрема, 13 грудня керівник апарату СБУ Олександр Ткачук під час брифінгу розповів деякі подробиці справи. Зокрема, за повідомленням журналістів «Лівого берега», він навів свідчення, які вказували на співпрацю І. Без`язикова з терористами «ДНР» і їхніми російськими кураторами.
«Ми тривалий час займалися збором доказів, щоб не робити поспішних висновків в цій справі. Але наявні матеріали дають нам підстави тепер говорити, що Без’язиков дійсно працював і виконував завдання російських спецслужб. Крім того, звичайно, нам було цікаво, чим він буде займатися після звільнення з «полону». Була отримана і ця інформація. Він знаходився на зв’язку з керівництвом розвідувального управління так званої «Республіканської гвардії ДНР», неодноразово виїжджав в Ростов-на-Дону, де проводив додаткові зустрічі з кураторами вищої ланки російських спецслужб «, — повідомив О. Ткачук.
Також, за даними, після повернення з полону Іван Без`язиков з метою шпигунства на користь російських спецслужб намагався влаштуватися на військове підприємство.
Сам обвинувачений твердження СБУ і прокуратури у своїй співпраці з терористами категорично заперечував. Про це він заявляв неодноразово під час попередніх судових засідань, де йому обирався запобіжний захід. Більш докладно позицію свого клієнта журналістам виклав 11 травня під час підготовчого судового засідання його адвокат.
За словами захисника, І. Без`язиков дійсно міг у полоні носити форму військових РФ, бо так його вдягли бойовики. Вони також під страхом смерті змусили полковника грати роль вербувальника і схиляти до співпраці з «ДНР» інших полонених. Для спектаклю видали І. Без`язикову незаряджений пістолет.
«За день до того вони зарізали на його очах свого водія. Він не мав сумнівів, що у разі відмови з ним буде те саме. А в нього вдома троє дітей… Він зробив вибір, і я не знаю, який би вибір зробив я на його місці», — сказав О. Веремієнко.
Адвокат зазначив, що його клієнт кілька разів безуспішно намагався втекти з полону, два роки перебування в руках терористів позначилось на його здоров`ї – він втратив 50% ваги, набув невротичних розладів тощо.
Захисник висловив переконання, що подібні справи мусять розглядатися із застосуванням положень Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 1949 року.
«Це морально-етичні питання, а не правові. Це не цивільний суд має судити, а військовий», — впевнений адвокат.
Зрештою, за словами адвоката, саме затримання Івана Без`язикова 12 грудня 2016 року відбулося з грубими порушеннями Кримінально-процесуального Кодексу. Фактично, це було викрадення, переконаний захисник. Він запевнив, що з цього приводу захист буде скаржитись до міжнародних судових інституцій.
