У Кривому Розі журналісти та священники закликали вшанувати пам’ять жертв політичних репресій
Його мета — належне вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства
Участь у жалобному віче від духовенства мають намір взяти — Олександр Агарков, Роман Бацвин, Іван Руденко (Православна церква України) Єжи Ліс (Римо-Католицька церква), Ігор Дмитришин (Українська Греко-Католицька церква), Роман Морозов, секретар Криворізької Ради церков (Собор Незалежних Євангельських церков України), Олег Фішер (Німецька Євангелістична Лютеранська Церква України).
Запрошуємо приєднатись до вшанування пам’яті жертв політичних репресій всіх, хто шанує історію України та пам’ять про її трагічні сторінки.
Довідка:
19 травня 1938 року була найкривавіша ніч у Києві – у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням.
Офіційно початком Великого терору став оперативний наказ НКВД СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р., затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 р. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.
За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).
Одним із найбільших на території України є Биківнянське поховання жертв сталінських репресій. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.
