У Кам’янському вирішують чи буде у місті пам’ятник автору логотипу Lufthansa та емблеми ОУН

У Кам’янському за пропозицією «Державницької ініціативи Яроша» планують встановити пам’ятник на честь видатного українського художника-графіка, педагога та громадського діяча Роберта Лісовського, уродженця промислового міста, «яке пам’ятає Брежнєва».

І бабусі якого продовжують ностальгувати за «дідусем-маразматиком» та його епохою. Свідченням цьому хоча б «недекомунізовані» совєтські «пам’ятки» в центрі міста.

Але це не заважає місцевим громадським діячам активно підтримувати ініціативу встановити пам’ятник Лісовському.

Містян закликають пам’ятати не лише про умовного депутата, який встановив лавочку біля під’їзду, але і видатного художника-графіка родом з Кам’янського.

Наразі і у міськраді кам’янчан активно запрошують долучитись до опитування щодо доцільності встановлення у Кам’янському малої архітектурної форми на його честь.

Але що відомо про Лісовського, окрім того, що він походить з дореволюційного Кам’янського?

Як стверджує громадський діяч Андрій Іванченко, не всі мешканці Кам’янського знають, що в місті є вулиця Роберта Лісовського, на якій розташований підрозділ швидкої медичної допомоги, яка перетинає Гімназичний проспект, а потім веде до паркової території.

«Сумно і те, що стан цієї вулиці важко оцінити позитивно, окрім чудових ялинок, що створюють атмосферу території затишку в цьому районі», – розповідає він.

Відомо, що Роберт Лісовський народився у місті Кам’янському, яке за радянських часів перейменували у Дніпродзержинськ, в сім’ї українця й німкені.

У дитинстві демонстрував неабиякий хист до малювання, що привело майбутнього художника, графіка, дизайнера до Миргородської художньо-промислової школи. Тут наставником юного Лісовського був видатний український майстер Опанас Сластіон.

Наступним кроком до вершин мистецтва стало навчання у Київській рисувальній школі Олександра Мурашка та вступ по її завершенні до Української академії мистецтв, створеної після проголошення УНР. А наставниками молодого художника стали самі Георгій Нарбут і Михайло Бойчук, чия творчість символізує цілу епоху в національному образотворчому мистецтві.

Та попри місцеві корні Лісовського жителі міста на Дніпрі також поки що не надто добре ознайомлені ані з роботами відомого учня Нарбута, ані з його іншими досягненнями…

Натомість Лісовський добре знаний у світі. Але про все, як люблять робити німці, за порядком.

Передусім Лісовському під час життя в німецькій еміграції  приписують створення в 1927 році логотипу для авіакомпанії «Lufthansa».  в результаті перемоги у конкурсі робіт.

В Німеччину, як відомо з біографії, він потрапив після двох арештів в окупованій більшовиками Україні, внаслідок яких Лісовський ледь не загинув та короткого перебування в окупованому поляками шовіністами Львові.

Згаданий вище логотип авіакомпанії належав ще її попереднику, авіакомпанії Deutsche Luft-Reederei, і був створений 1918 року німецьким графіком і архітектором Отто Фірле.

В 1926 році після об’єднання компанії і утворення «Deutsche Luft Hansa» він зазнав певного редизайну. І хоч єдиним прямим підтвердженням участі Лісовського в роботі над логотипом Lufthansa на сьогодні є свідчення дочки художника Зої Лісовської-Нижанківської, які їй переповів сам батько, є інші опосередковані свідчення.

Лише те, що нині у «Люфтганзі» не можуть ні підтвердити, ні спростувати участі нашого земляка в розробленні фірмового знака, вже промовистий факт.

Дивуватися цьому всьому не доводиться, бо за часів націонал-соціалістичного Третього рейху ганьбою для «арійців» стало б визнання, що логотип головної німецької авіакомпанії створив українець, яким вважав себе Роберт Лісовський. 

Його до цього часу дуже цінують в українській еміграції країн так званого колективного Заходу. Він творив проєкти символіки України на замовлення українських політичних структур в еміграції, емблеми політичних організацій, зокрема і добре нині відому емблему ОУН «Тризуб з мечем», символіки Пласту та виховав кілька змін патріотів-пластунів, які зробили вагомий внесок у становлення національної самосвідомості українців.

Заголовок пластового часопису (логотип авторства Р.Лісовського)

Вважається, що це одна з найбільших заслуг видатного художника і дизайнера, якому Україна була важливішою за власну славу в мистецтві і на славу якої він невтомно працював до сивої старості…Часто відмовляючись від привабливих з комерційної точки зору іноземних пропозицій на користь національно-значимих.

Він також створив в еміграції проєкти українських шрифтів, фірмових знаків, екслібрисі…

Окрім того, Лісовський автор національних розписів гобеленів для косівської кооперації «Гуцульське мистецтво», автор оформлення десятків ужиткових речей — від обкладинок альбомів до віньєток, які тиражували місцеві підприємства. У техніці акварелі створив пейзажі, замальовки квітів тощо.

Для більшості творів Лісовського характерна краса і співмірність графічних композицій, ретельність і високий професіоналізм виконання, активність кольорових рішень.

Лісовський став головним організатором виставок графіки талановитих емігрантів-українців у Берліні (1933) та Римі (1938). А Оформлені ним  книжки Уласа Самчука і Олега Ольжича стали класикою «модерного поєднання рис київського бароко із західноєвропейським експресіонізмом», як оцінюють їх критики. Долучився Лісовський і  до дизайну обкладинки місячника «Визвольний шлях» (що виходив у Лондоні з 1948) тощо.

І саме він створив надмогильний пам’ятник замученій поляками дівчині з ОУН – Ользі Басараб на Личаківському цвинтарі у Львові.

І це далеко не повний опис його діяльності…

Але повертаючись до сьогодення та його рідного Кам’янського, то спостережливі жителі міста могли помітити, що деякі місцеві трамваї прикрашені зображенням Тризубу – який на свої бойові прапори взяли представники добровольчих підрозділів, які мало не голоруч у 2014 році зупиняли наступ орків «залізного» щура – Путіна. 

Та, знову ж таки, мало хто знає, що це саме та емблема Тризубу з мечем…створена їх земляком Лісовським…

Втім правий таки був мій друг-історик, який твердить, що весь світ наповнений символами…Треба лише вміти їх побачити та розпізнати.

P.S.Опитування ініційоване міськрадою Кам’янського щодо встановлення пам’ятника Роберту Лісовському триватиме до 14 травня, проголосувати можна тут.