У Дніпрі судять завучку, яка посадила на ланцюг прийомного сина: жінка заперечує провину
Діти нині перебувають у реабілітаційному центрі і за опікункою не сумують.
У Дніпрі почали судити матір, яка тримала дітей на ланцюзі. Вона ж — завуч школи. Суть звинувачення — катування, незаконне позбавлення волі та злісне невиконання обов’язків догляду за дитиною, йдеться у ТСН.16:45.
56-річна Ганна Житнік — жінка із статусом матері-героїні та взірцевою кар’єрою, спочатку у соцслужбах, а потім у школі. Та виховна робота вдома, як виявилося, проводилась з використанням ланцюга. 8-річний Стасик на підлозі з зав’язаними очима та ротом – це побачили соцпрацівники, коли прибули на анонімний виклик сусідів. А ті про знущання дізналися від старшої дівчинки.
«Ротик (зав’язаний) — щоб не кричав, очі — щоб не чухався, як вона пояснила, а ніжки — щоб не ходив», — розповідають сусіди про почуте.
Окрім 13-річної Міри, яка поскаржилася сусідам, під опікою жінки у маленькій кімнаті в гуртожитку були ще троє малюків — Стас, Ангеліна та Ярослава. Після затримання заявила, що дітей їй підсунули не надто здорових.
На всіх жінка отримала понад сто тисяч гривень допомоги лише за півроку. І вимагала від мерії більшого житла. Завадила лише скарга сусідів.
Відео
Судовий процес розпочався у Дніпрі над педагогом, яка тримала дітей на ланцюгу
Вона ж — завуч школи. Суть звинувачення: катування, незаконне позбавлення волі та злісне невиконання обов’язків догляду за дитиною. У серпні Україну сколихнула історія про восьмирічного хлопчика, що сидів на ланцюзі із зав’язаним ротом та очима. Його звільнили за викликом сусідів.
Спочатку жінка звинувачувала в усьому старшу доньку. А після двох місяців у СІЗО заявляє, що й гадки не має, що сталося.
«До 15:00 я перебувала на роботі. Що мені ще вам сказати?» — каже журналістам підозрювана.
«Це правопорушення вона не скоювала. Будемо з’ясовувати, хто це повідомив і які саме діти», — це слова адвокатки Олени Коваль.
Усі четверо дітей зазнавали постійного насильства — і фізичного, і морального, встановили судмедексперти та психологи.
«Під час досудового розслідування доказів щодо причетності інших осіб не було виявлено. Діти ще замалі, тому не могли себе захищати самостійно», — стверджує прокурорка Валерія Пікуш.
Опікунку не кличуть і майже не згадують катування — діти нині у реабілітаційному центрі. 13-річна Міра, яка увесь час опікувалася малюками, і досі їм за маму.
«Ось виходять вони вулицю, Міра обов’язково подивиться — як там шапка зав’язана, шарфик зав’язаний чи ні», — розповідає керівниця центру.
Стасу, якого звільнили з ланцюга, вже у центрі виповнилося дев’ять років. Після роботи з психологами, логопедами та терапевтами, хлопчик врешті почав розмовляти.
«Не можна сказати, що діти озлоблені, дуже бояться, що якось не так поводяться. Не ведуться розмови про минулу сім’ю. Ми намагаємося дітей налаштувати на те, що вони підуть в нову, хорошу родину, де їх будуть любити», — каже директорка центру соціально-психологічної реабілітації Тетяна Карпова.
Взяти в родину рідних Стаса, Ангеліну та Ярослава вже є охочі. А от Міра, за документами, і досі донька обвинувачуваної, тому про іншу сім’ю лише мріє. Якщо провину жінки доведуть, мати-героїня може наступні десять років провести за гратами.
Нагадаємо, у серпні Україну сколихнула історія про восьмирічного хлопчика, що сидів на ланцюзі із зав’язаним ротом та очима. Його звільнили за викликом сусідів.
Кореспондент ТСН Ольга Павловська
