У Дніпрі представили результати моніторингу місцевого індексу прав людини
Сьогодні, 15 березня, Громадська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини у Дніпрі разом із громадською організацією «Правозахисна група «СІЧ» під час прес-конференції в ІА «Інформатор» оприлюднили результати моніторингу в місті за методологією проекту «Місцевий індекс прав людини» — інструмента оцінювання рівня реалізації прав людини місцевою владою. Про це повідомляє Дніпроград з місця подій.
Координатор аналітичного напряму УГСПЛ Богдан Мойса розповів, що Місцевий індекс прав людини оцінює та поширює ефективні та неефективні практики у населених пунктах, надає рекомендації щодо впровадження кращих підходів, навчає місцевих активістів бути зацікавленими у розбудові прав людини у власному населеному пункті. Він також відзначив, що цей проект зорієнтований на підтримку реформи децентралізації у зв’язку із постконфліктним врядуванням.
«Місцевий Індекс прав людини» створений не тільки для проведення моніторингу, аналізу стану дотримання прав людини на місцевому рівні. Головним його завданням є поліпшення ситуації на місцевому рівні по дотриманню прав людини, орієнтуючись на результати проведених моніторингів. Тобто результати нашого моніторингу дають можливість органам місцевого самоврядування поглянути на свою діяльність зі сторони та вчасно виправити існуючі прогалини в роботі», — розповів Богдан Мойса.
У Дніпрі було проведено оцінку сфери базової потреби людини, зокрема дотримання права на достойний життєвий рівень. Активісти промоніторили такі важливі питання, як виявлення та підтримка сімей, що опинились в складних життєвих умовах, чи надається допомога органами місцевого самоврядування в отриманні житла, наскільки дієвою є програма подолання бідності.
«В нашому суспільстві є певні розбіжності в поняттях «соціальні гарантії», «соціальний захист» і «достатній рівень». Аналіз соціальних програм у Дніпрі дозволив зрозуміти, що вони дійсно розраховані на ті категорії громадян, які є соціально незахищеними і потребують піклування держави, та створені задля інтересів містян. Також позитивним фактором є те, що місцева влада звертає увагу й на тих, хто незалежно від сукупного доходу на родину може предентувати на певні пільги та додаткові кошти. Зокрема і родин учасників ліквідації Чорнобильської аварії, і сім’ї учасників АТО, та інші», — розповіла представник ГО «Правозахисна група «СІЧ» Наталія Кожина.
Окрім того, у Дніпрі функціонують і самостійно розроблені соціальні програми. Наприклад, у місті діє програма «Муніципальне житло», якою передбачене покращення житлових умов для родин, які цього потребують. Також у Дніпрі впроваджується реформа житлово-комунального господарства, яка включає в себе «Програму співфінансування» та інші.
«Також позитивним є те, що кожна програма у місті профінансована, є відповідальні особи за виконання програм, є чіткі терміни звітування щодо їх виконання. Але для пересічних громадян ця інформація є досить закритою, її досить важко знайти на сайті міської ради, тобто немає конкретної рубрики, де можна було б подивитися, як виконується комплексна програма соціального захисту мешканців Дніпра. Якщо ми проаналізуємо звіти щодо коштів, які спрямовуються на созахист, це і адресна матеріальна допомога, і одноразові виплати і т.д., то можна побачити, що насправді міська влада приділяє чималу увагу цьому питанню, проте населення про це не знає. Така позиція підриває авторитет місцевої влади в очах населення», — розповіла Кожина.
Також фахівцями були представлені рекомендації, напрацьовані під час проведення дослідження.
«Головні позиції, які потребують доопрацювання, це насамперед відсутність спеціалізованої програми з подолання бідності, яка передбачала б системні та регулярні заходи підтримки мешканців. Наприклад, в місті забезпечують гарячим харчуванням малозабезпечених чи безпритульних осіб. Проте інколи бувають і у звичайної родини фінансові проблеми, коли за тих чи інших причин не вистачає коштів на харчування», — пояснила Наталія Кожина.
За результатами дослідження, Дніпро набрало 7 балів з 8 можливих. Зокрема, бали не зарахували за відсутність чіткого ресурсного забезпечення програми подолання бідності та відсутність публічної інформації про те як на місцевому рівні дотримуються права людини і задовольняються базові потреби на гідний рівень життя.
Те, що у своїх ініціативах міська влада обмежена державними рамками — розповіла голова Громадської ради при Дніпровській міськрад Лілія Богачова.
«Іноді здається, що наші законотворці живуть у паралельній реальності. Якщо говорити про прожитковий мінімум – то його не вистачає навіть на оплату комунальних послуг, харчування та одяг. Якщо доросла людина потрапила у складні життєві обставини, то допомога по малозабезпеченості від держави складає 300 грн на місяць…Хіба може ця людина прожити на такі кошти?», — прокоментувала Богачова.
Вже незабром на Дніпро чекає ще один моніторинг від Правозахисної Групи «СІЧ» — повномасштабне дослідження щодо створення для мешканців міста зручних і доступних умов отримання адміністративних послуг.
Автор: Дарина ТВАРА
