У Дніпрі показали унікальні відеороботи
У Зоологічному музеї Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара пройшла виставка відеоробіт харківського митця Миколи Рідного «У підвішеному стані». Зоологічний музей ДНУ обраний автором не випадково: багатство колекції експонатів, на думку Миколи Рідного, – вдале й доречне доповнення до його відеоробіт. І хоча відео були виконані наприкінці 2000-х років, сьогодні вони не втрачають актуальності.
«Ми бачимо експеримент трохи у фантасмагоричній формі: інтеграцію постійної експозиції музею з опудалами тварин і моїх відеоробіт, об’єднаних рефлексіями стосовно того, що відбувається в нашій країні, – прокоментував на відкритті виставки творчий задум автор Микола Рідний. – Відеороботи не варто сприймати як окремі фільми, швидше, вони разом з антуражем музею утворюють єдиний мистецький простір».
Власне, до уваги відвідувачів запропоновані три відеороботи, які одночасно транслюються у кожній кімнаті музею. На відео під назвою «Узбережжя» бачимо медуз на березі Чорного моря, які з незбагненних причин падають з неба. У 2009 році це відео знімалось як реакція на події в Грузії. Тоді думалося, відзначає автор, про те, як легко може виникнути збройний конфлікт у будь-якій точці земної кулі. Медузи падають, ніби бомби, ефект від відео посилюється накладеним на нього звуком військового літака. Дві інші роботи не пов’язані з політичною ситуацією. Так, у роботі «Ліс» зафіксовані танці молоді в нічному клубі – досить агресивні, дещо схожі на бійку. Але музика танцмайданчика у відео змінена автором на спів та крики птахів.
Третя робота – «Ні про що не жалкую». Відео цієї роботи дало назву всій виставці – «У підвішеному стані». Микола Рідний зафільмував вечірку в молодіжному клубі в Харкові, де відбувалося так зване «шоу підвішування». Юнаки і дівчата молодіжної радикальної субкультури, пов’язаної з пірсингом і татуажем, підвішують себе за гаки, причеплені за проколи у шкірі, і висять у такому положенні в повітрі. Матеріал присвячений пісні Едіт Піаф «Ні про що не жалкую», яка була підхоплена свого часу солдатами іноземного французького легіону, стала їхнім гімном.
Як зазначають у прес-службі музею, у новому середовищі існування і перенесені в простір Зоологічного музею, роботи Миколи Рідного створюють комплексне висловлювання-коментар щодо сучасної соціально-політичної ситуації в українському суспільстві. Роботи митця були показані на Венеціанській бієнале сучасного мистецтва, в Мюнхенській Пінакотеці, Центрі сучасного мистецтва і медіа в Карлсруе, Музеях сучасного мистецтва Лейпцига та Варшави, PinchukArtCentre та фестивалі документального кіно Docudays у Києві.
Поделиться ссылкой:
