У Дніпрі єдиний в області інклюзивний театр «Незабудки» шукає приміщення
У кімнаті на 50 квадратних метрів – 30 акторів. Нове приміщення шукають учасники єдиного в області інклюзивного театру «Незабудки». Режисерка Людмила Журавель розповідає: серед акторів переважно діти із синдромом Дауна та ДЦП, для яких театральне мистецтво – частина реабілітації та соціальної адаптації. До театру, за її словами, хочуть долучитися ще 20 людей, тому планують розширюватися до інклюзивної студії творчості.
Два роки тому за ініціативи батьків дітей з синдромом Дауна у Дніпрі відкрили перший в області інклюзивний театр «Незабудки». Його режисеркою стала Людмила Журавель. Розповідає, спочатку у студії було 7 дітей, зараз акторів близько 30, наймолодшому – 6 років, а найстаршому – 34.
За цей час зіграли три спектаклі.
«Ми працюємо над диханням, над мовою, багато дітей 2 роки тому не говорили взагалі. Ми робимо різні тренінгові вправи, які дозволяють їм зрозуміти, що таке існування на сцені разом, що таке вести діалог, що таке акторська оцінка. Вони знають багато понять, які мають знати професійні актори, ми займаємося вокалом», – каже режисерка.
22-річний Артем Скаліуш у театрі два роки. Розповідає, завдяки театру знайшов друзів. В одному спектаклі встиг зіграти головну роль. Але, каже, мріє бути співаком. Акторська майстерність, говорить хлопець, допомагає тренувати пам’ять.
Фото театру
Інклюзивний театр «Незабудки»
«Театр допомагає мені володіти емоціями, мімікою, показувати здивування. Театр ще допомагає мені запам’ятовувати свої слова, говорити гучно, виступати на сцені, щоб діти дивилися і їм сподобалось», – зазначив актор.
З відкриття грає у театрі син Юлії Омельчук Юрій. Жінка розповідає, в останній постановці «Бути самим собою» грала й сама. Каже, театр «Незабудки» підтвердження того, що усі діти талановиті.
«Це надихає, надихає дорослих на звершення, щоб займатися з дітьми і досягати якихось успіхів. Ми бачимо чого досягають діти, ми бачимо те, як вони ростуть інтелектуально, вони розвиваються, вони увесь час у команді, вони допомагають один одному», – каже мати.
Ще декілька десятків дітей з синдромом Дауна хочуть потрапити до театру, каже режисерка, а місця на усіх не вистачає. Людмила говорить: людей було б ще більше, але про театр мало хто знає. Тому планують розширюватися і відкривати інклюзивний центр творчості з різними напрямами: від хореографії до гри на музичних інструментах.
«Є діти, які пишуть вірші, є діти, які люблять грати на фортепіано або хочуть грати і займатися музикою. Є діти, яким близький театр, ну як і нам усім. І цей центр інклюзивної творчості просто необхідний. Це, перш за все, соціум, це нашу сприйняття цих людей, це наше вміння з ними бути», – зазначила режисерка.
Погодилась допомогти із приміщенням одна з приватних компаній міста, розповідає Людмила Журавель. Для майбутнього інклюзивного центру творчості вже придумали назву -–»Артпаралель», бо, каже режисерка, об’єднуватимуть акторів «Незабудок» і дітей з типовим розвитком. Зараз готують нову постановку.
Авторка – Юлія Безбородько
