«Тест отримати не було шансів, оскільки я не задихалася», — поліцейська з Дніпра розповіла про досвід лікування COVID-19
Жінка розповіла, що їй ледь вдалося отримати направлення на ПЛР-тест.
Інспектор пресслужби патрульної поліції в Дніпропетровській області Людмила Копиленко розповіла про те, як вона переносить коронавірус. Жінку турбує те, що ПРЛ-тест їй тривалий час не призначали, хоча у неї були всі симптоми і можливість пройти тестування як співробітнику поліції.
Пацієнтів тринадцять, а концентраторів — 7: у лікарні під Дніпром хворі дихають киснем по черзі
Про це вона повідомила на своїй сторінці в соцмережі.
Жінка розповідає, що все почалося у неї з підвищеної температури і легкого першіння в горлі. Ці симптоми Людмила Копиленко з початку списувала на переохолодження в дощову погоду. Наступного дня вона відправилася у відомчу лікарню, так як температура не спадала.
«Черга неймовірна. Прийом вів один лікар. Пізніше приєднався інший і я, просидівши, стукаючи зубами від ознобу 2 години, потрапила на огляд. Він тривав хвилин 5. Лікарка вислухала скарги, послухала, подивилася горло і сказала, що це — застуда. На моє несміливе питання «а може дасте направлення на ПЛР-тест, адже у мене є хворі ковідом колеги?» відповіла: «а навіщо?» Я не знала як сперечатися «, — розповідає Людмила Копиленко.
Жінка повідомляє, що наступні 7 днів пройшли у лихоманковому маренні. Температура практично не збивалася.
«Мені здавалося, що в кожній клітині моїх м’язів живе якийсь злісний гризун, який жере їх, в мої суглоби впивалися тисячі голок так, що я здригалася від болю. Очі палали, шкіра на обличчі полущилася, як ніби я побувала на сонці. Вночі було особливо важко. Мозок відмовлявся сприймати реальність, думки плуталися, в голові були якісь глюки, голоси, мені було страшно закрити очі, щоб я не знепритомніла і не відключилася. Я ледве засинала під ранок. На 4-й день таких тортур я попросила сина трохи прибрати в кімнаті і побризкати освіжувачем. Я зрозуміла, що аромат водних лілій я взагалі не відчуваю. Перенюхала духи і креми, я зрозуміла, що нюх втрачено. Їжа теж здавалася абсолютно позбавленою смаку і однаковою «, — повідомляє про свої симптоми прессекретар патрульної поліції області.
Поліцейська знову вирушила до лікаря. У реєстратурі її направили до «будь-якого терапевта», під кабінетами стояли черги з пацієнтів, які прийшли на прийом з різними питаннями.
«За 2 години, з лихоманкою, я потрапила на прийом. Лікарка оглянула і сказала:» Ну пийте антибіотик!» Я знову попросила тест. Терапевт вміло з’їхала:» Ідіть до будь-якого лікаря, який приймає на лихоманці. «У реєстратурі мене відправили до інфекціоніста, але той не зрозумів, що я хвора і з готовністю виписав … ІФАтест. Я подумала, що це хоч щось, і в той же день здала його. Він виявився негативним. Поліпшень не було. Дізнавшись, що все ж тест ПЛР можна в поліклініці отримати, а мені він чомусь все ніяк не дістається, я набрала лікаря і поставила пряме запитання «Чому? Чому одних з температурою 37,4 направляють в перший день, а я в 6-й день лихоманки і всіх ознак Covid-19 не можу його отримати? «Відповідь була унікальна:» Ну вони дорогі, треба мати симптоми .. «Щоб ви розуміли, у відомчій поліклініці тест був оплачений мені як співробітнику державою. Обуренню моєму не було меж. Лікарка сперечалася недовго. Наступного дня я здала тест ПЛР, пройшла рентген. З легенями було все чисто «, — розповідає Людмила.
За кілька днів жінка на черговому прийомі у інфекціоніста дізналася, що результат її ПЛР-тест показав позитивний результат, але їй про це ніхто не повідомив.
Жінка розповідає, що лікування полягало у вживанні великої кількості рідини, прийомі препаратів для горла і серця, вітамінів і антибіотиків.
«Що стосується медобслуговування. Про те, що я захворіла, я відразу повідомила свого сімейного лікаря з приватної клініки. Весь час наше спілкування було виключно по телефону і в вайбері. Прийти на прийом було неможливо, тому що інші пацієнти потенційно піддавалися ризику захворіти. Що стосується направлення на тест, то тут теж виявилася все складно. За словами доктора, списки пацієнтів з ознаками ковіду прямували в якесь із профільних управлінь і там обирали тих, кому тест необхідний. У мене отримати його не було шансів, оскільки я не задихалася. У мене була «легка форма». За такою логікою, я розуміла, що якщо я не доб’юся направлення у відомчій поліклініці то, мені доведеться робити тест в Синево або Інвітро. За гроші. Коли я все ж почала ночами задихатися, і говорила, що кисень в крові у мене знижується (допомагав пульсоксиметр), виявилося, що для госпіталізації необхідно як мінімум показник в районі 70. Ну такий собі напівтруп. У цій всій історії мені було страшно від одного — безпорадності. Безпорадності навіть тих, на допомогу яких ти сподіваєшся «, — повідомила Людмила Копиленко.
Вона додала, що носила маску, користувалася санітайзером, практично не відвідувала масових заходів, але, на жаль, це не вберегло її від вірусу.
«Я не з тих, хто буде лякати або наполегливо рекомендувати носити маски. Вирішуйте самі, наскільки ви готові випробувати на собі Covid-19. Вірус непростий, непередбачуваний в наслідках. Побережіть, якщо не себе, то хоча б своїх близьких. І пам’ятайте: порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих «, — звернулася до своїх підписників співробітник патрульної поліції.
Нагадаємо, що в середу, 21 жовтня, в Україні зафіксували відразу два антирекорди: 6 719 нових випадків COVID-19 і 141 смерть (всього — 5 927). У свою чергу одужали за добу 2 686 осіб (з початку пандемії — 132 219).
