Студентів та викладачів Дніпра навчали захисту власних прав
Конкурсний принцип нарахування стипендії, вільних вибір дисциплін, неконкурентне державне замовлення на бюджетників та відсутність мотивації як у студентів, так і у викладачів – про всі ці проблеми вищої освіти спілкувалися представники вишів Дніпра з активістами громадського проекту Profrights.org 5 березня у освітньому хабі «Спалах». Про це повідомляє кореспондент Дніпроград з місця подій.
Profrights.org – це база даних, яка містить інформацію про порушення прав викладачів та студентів у вищих навчальних закладах. Кожен студент або викладач може зареєструвати своє повідомлення про порушення, яке після премодерації каталогізують та внесуть до бази, яка відображає порушення в декількох географічних та тематичних розрізах. Проект покликаний забезпечити моніторинг порушень, виявляти найбільш поширені з них та інформувати про можливі шляхи захисту своїх прав. Окрім цього, зібрані дані, за задумом авторів, мають допомогти визначити необхідні зміни для подальшого вдосконалення законодавства.
Зустріч у Дніпрі стала третьою серед великих міст України, до цього активісти Profrights відвідали Суми і Харків.
Як виявилося, найбільше студенти та викладачі Дніпра жаліються не на нову систему нарахування стипендій, не на реформу вищої освіти з її орієнтацією на самостійну роботу, а застарілу систему керування в освіті, яку в найближчому майбутньому ніхто не збирається модифікувати.
«Це стара будівля, яку намагаються перебудувати, замінюючи вікна і перефарбовуючи фасад, а треба починати з фундаменту. Адже сьогодні ані студенти, ані викладачі не зацікавлені в якості освіти – одні ніби вчаться, аби не йти в армію, не працювати і типу чимось зайняті, інші ніби вчать, при цьому залежні від контингенту і не можуть нікого відрахувати», — пояснює магістр з ДНУ імені Гончара Максим.
Відповідно порушення у освітньому процесі, про які згадували в ході дискусії, в більшості – не наслідок злодійкуватості викладачів чи адміністрації вишів, а наслідок системи, яка породжує парадоксальні мотиваційні моменти.
«От кажуть, конкурсна система, при якій стипендію отримують 45% кращих бюджетників на спеціальності змушуватиме кращих конкурувати між собою. Нічого подібного! Вона змушуватиме кращих слідкувати за тим, аби найгірші не мали боргів і не відраховувались, адже поки в групі 30 бюджетників, їм достатньо попасти до числа 13 кращих, а як стане 20, то вже треба попасти в кращі 9. Кожному відміннику краще давати списувати двом-трьом нменш успішним бюджетникам, просто аби тих не відрахували», — пояснює ситуацію викладач Олексій з НГУ.
На думку активістів Profrights, ситуація у вищій освіті не зміниться на краще, допоки формування бюджетних витрат на освіту, і зокрема, замовлення буде виконуватись у ручному режимі, а левова частка цих витрат припадатиме на заробітну плату.
«Допоки третина бюджетних витрат на освіту – це зарплата, а капітальні вкладення – то лише 0,03%, то які якісні зміни ми можемо чекати? Як формується цифра держзамовлення? Чим вона обумовлена? Яка вартість навчання одного бюджетника? Чому вона така? Ніхто не дає відповіді на ці питання, хоча ці питання вкрай актуальні, а відповіді дозволили б зрозуміти – хто у нас вчиться і навіщо», — пояснює присутнім координатор проекту Profrights Єгор Стадний.
І хоча зустріч породила більше питань, ніж відповідей, її учасники, серед яких чимало студентських громадських активістів. розійшлися сповненими нових ідей і бачень, сподіваючись вже незабаром побачити якісні зміні у своєму виші, та готові до таких змін долучитися.
Автор: Олекса ВАЛАХ
