Статистика: хто у Дніпрі заробляє більше, комунальні борги і невиплачені зарплатні
Про те ким треба працювати на Дніпропетровщині, щоб в часи кризи не опинитися у борговій ямі і скільки через невиплату зарплатні за пів року дніпряни заборгували комунальним підприємствам, розповідає Дніпроград з посиланням на головне управління статистики у Дніпропетровській області.
Згідно з даними представленими у прес-випусках держстату заборгованість населення Дніпропетровської області з оплати житлово-комунальних послуг на початок літа становила 2,1 мільярди гривень, крім того, за електропостачання – 170,6 млн.грн. Очікувано, найбільша сума боргу — з оплати централізованого опалення та гарячого водопостачання: на кожного боржника припадає у середньому 3728 грн.
Це можна пов’язати з тим, що не мала частка населення часом опиняється без кошт на життя. Станом на 1 липня 2016р. загальна сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в області склала 140,4 мільйонів гривень. З яких 78 млн.грн, або 55,5% – борги економічно активних підприємств, на яких продовжують працювати люди і виходить, що задарма. А 60,2 млн.грн — 42,9% від загальної суми заборгованостей робітникам, припадає на підприємства, які знаходяться на різних стадіях відновлення. Решта боргів покладається на закриті підприємства, які не повідомляють про свої дії направлені на погашення.
За допомогою статистики середньомісячної номінальної заробітної плати представленої держстатом можна зрозуміти, ким вигідніше працювати на Дніпропетровщині. В осередку економічних діяльностей працівники у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування Дніпра отримують найменше — з січня по червень у середньому вони заробили 2931 гривень за місяць. Рекордсменами виявились працівники фінансових та страхових підприємств, які щомісяця заробляють близько 8194 гривень. Від них не відстають працівники тяжкої праці, такої як добувна промисловість і розроблення кар’єрів — в середньому вони отримують 7500 гривень.
Отже, в середньому дніпровці отримують близько 4700 гривень на місяць, проте не завжди вчасно.
Автор: Аврелія БЕНКЕТ
