Сьогодні у Новомосковську вшановують пам’ять загиблого героя АТО Микити Ярового

logo

Микита народився 2 лютого 1995 року в селищі МеліоративнеНовомосковського району. Хлопець гарно навчався в школі, співав та грав на гітарі, брав активну участь у шкільних заходах. Пізніше закінчив Новомосковський Колегіум №11. Будучи в 9 класі він вже тоді вирішив стати військовим. Продовжив своє навчання у Запорізькому військовому ліцеї з посиленою військовою підготовкою.  Після закінчення вступив до Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, яку закінчив в лютому 2016 за прискореним курсом.

У квітні 2016-го хлопець вирушив на фронт, де був призначений командиром 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Наймолодший командир роти 54 ОМБр Микита Яровой ніс службу на одній з найнебезпечніших ділянок фронту, «Світлодарській дузі», в районі між смтЛуганське та окупованим містом Дебальцеве. Командував взводно — опорним пунктом (ВОП) на передовій лінії оборони.

18 грудня 2016 року близько 6-ї години ранку противником було нанесено вогневе враження по позиціях взводних опорних пунктів 1-го механізованого батальйону 54 ОМБр. Близько 9:00 противник здійснив спробу прориву з боку лісу у фланг 2-ї механізованої роти. Було прийнято рішення про здійснення контратаки, для виконання бойового завдання відібрано групу добровольців. Завданнямгрупи було заволодіти позиціями переднього краю противника з метою відсіку можливості відходу ворожої групи та недопущення виходу резервів противника на допомогу своїм підрозділам. Близько 10:15 маневрена група 3-ї механізованої роти, у складі до механізованого взводу, на чолі якої був командир роти Микита Яровой, здійснила вихід через позиції 1-ї механізованої роти, прикриваючись лісосмугою, та увійшла у фланг противнику. За годину група вийшла на визначений рубіж, де намагалася закріпитися іутримувати зайняті позиції, але була обстріляна незаконними збройними формуваннями з трьох сторін зі стрілецької зброї та артилерії. Під час щільного обстрілу лейтенанта Ярового було смертельно поранено кулею ворожого снайпера. Разом з Микитою загинули солдати Андрій Байбуз, Дмитро Клименко, Василь Панасенко, Роман Радівілов, Андрій Широков, молодші сержанти Володимир Андрешків, Сергій Степаненко.

Указом Президента  від 30 грудня 2016 року за виняткову мужність та героїзм виявлені узахисті державного суверенітету та територіальної цілісності України за військову вірність присязі, лейтенанту Микиті Яровому посмертно присвоєно звання Герой України, з удостоєнням ордена «Золота Зірка».