Скільки у Дніпрі книголюбів і що вони читають?

З дитинства багатьох українців примушували читати книжки. Зазвичай це була шкільна програма з не дуже цікавою, або не надто відповідною до віку літературою, тож школярі не проявляли особливою ініціативи до читання. Чи вплинуло це на ставлення до книжок вже у дорослому житті та чи популярним є читання на дозвіллі у сучасних українців вирішила розібратися редакція Дніпрограду.

СТАТИСТИКА ЧИТАЦЬКОЇ АКТИВНОСТІ

Компанія маркетингових і соціологічних досліджень «Research & Branding Group» провела опитування серед українців щодо їхньої читацької активності. Виявилося, що більше половини українців не прочитали за минулий рік жодної книги.

Протягом жовтня-листопада 2017 року дослідники опитали 1802 респондента віком від 18 років. Результати показали, що 43% опитаних за останній рік прочитали хоча б одну книгу, проте 51% українців не взяли до рук жодного видання. 6% опитаних не змогли відповісти на питання, чи читали вони книги протягом попередніх 12 місяців.

Число книг у тих українців, хто регулярно читає, коливається від одного до кількох десятків: 75% — прочитали менше 10-ти книг, 50% — менше 4-х, 25% — менше 2-х. Середній показник прочитаних за рік книг становить 7 видань (6,9 — чоловіки, 7,5 — жінки).

Аналіз відповідей респондентів свідчить, бажання читати пов’язане з такими демографічними факторами, як стать, освіта, тип населеного пункту та регіон проживання. Зокрема, частіше читають жінки, аніж чоловіки — 48% до 38% відповідно. При цьому більшу зацікавленість літературою проявляють люди з вищою освітою (їх число становить 57%), аніж люди із середньою спеціальною (40%), середньою (31%) чи неповною середньою (39%). Також більше читають ті опитані, які проживають в обласних центрах (53%) чи великих містах (41%) відносно жителів селищ та смт (37%).

У кінці 2017 року керівник рейтингу «Книжка року» Костянтин Родик розповів виданню DT.UA про тенденції українського книжкового ринку та підсумки року.

За словами експерта, наразі спостерігається падіння накладів книг у всьому світі.

«Це пов’язано з конкуренцією різних культурних практик (книжка, кіно, шоу, телебачення, інтернет) за вільний час людини, перерозподілом власне читацького бюджету в бік е-книжки, а також, сказати б, диверсифікацією смаків: однакових книжок стає менше, натомість виходить більше різних. Інакше кажучи, ми перестали бути такими одновимірними, як за радянських часів, коли одноразово поглиналися наклади у десятки, а то й сотні тисяч копій конкретного видання», — пояснює Родик.

За словами експерта, стартовий тираж популярних авторів навряд чи вийде за 10 тисяч.

«Натомість кількість нових титулів зростає і зростатиме. Вибуху, певна річ, не побачимо, — не ті в Україні економічні декорації. Але вже наявне розмаїття новинок таке, що знайти б час прочитати бодай найцікавіше з уже виданого… Втішає не так зростання пропозиції за назвами, як помітне підвищення планки якості», — додав він.

Тож статистика виглядає досить сумною. Чи зберігається така тенденція у Дніпрі та з чим це пов’язано? — на ці питання відповіли співробітники популярних книгарень міста.

ДОСВІД КНИГОТОРГОВЦІВ: ЯКЩО ТОБІ ДОСТУПНА КОВБАСА, ЗНАЧИТЬ І КНИГУ СОБІ МОЖЕШ ДОЗВОЛИТИ

“Мешканці нашого міста купують книги, і це добре. Об’ємної статистики у мене немає, бо в магазин в основному приходить один і той самий контингент покупців, випадкових покупців небагато”, — розповідає один з найдосвідченіших книготорговців Дніпра Володимир Корн.

За його словами, вік книголюбів — найрізноманітніший. Старше покоління купує в рамках усталеної традиції, хоча воно теж знається на гаджетах типу електронної книги. Для молоді — це, свого роду, вже виклик “гаджетизаціі”. Деякі підлітки принципово відмовляються від читання електронних книг і віддають перевагу паперовим виданням.

“Як для молоді, так і для старшого покоління основний стримуючий фактор — досить висока ціна книг відносно середнього доходу. Ми вже плавно підходимо до світових цін — приблизно 8-15 євро за хардковер (книгу в палітурці). Але, з іншого боку, як і раніше діє емпіричне правило, виведене мною років 20 тому, і яке ще жодного разу не підводило — книга в пристойному виданні завжди коштує як кілограм хорошої ковбаси (зараз це 200-300 грн). Якщо тобі доступна ковбаса, значить, можеш собі дозволити і книгу купити”, — зазначає Володимир Корн.

Адміністратор Книгарні “Є” — популярної книжкової крамнички у Дніпрі — Надійка Вовк розповіла, які жанри користуються популярністю.

“Жанрово — це дитяча література, адже останнім часом вона зробила великий крок уперед. Конкурентоспроможність українських видавництв, які спеціалізуються на дитячій літературі, набагато виросла, й нам не соромно представляти наші книжки на різних міжнародних проектах. Популярною є зараз перекладна література, права на яку активно купуються. Психологія, бізнес та нон-фікшн — нові затребувані жанри. Ну і завжди чекають художніх новинок від українських письменників”, — повідомила Надійка Вовк.

Вона також зауважила, що на прикладі Книгарні “Є” переконана — останнім часом книголюбів побільшало.

“Читати стали більше за останній час — це помітно й без особливих статистичних даних. Книжковий ринок у Україні є доволі перспективний й непогано розвивається. Звичайно, є багато проблемних питань, але наші досягнення за останні роки доволі помітні. Зріс попит читача за якісну книжку з гарним папером, друком, стильною обкладинкою та ілюстраціями. Якщо це переклад, то читач буде оцінювати його не менше за зміст тексту. Все це сприяє конкуренції на ринку, мотивує розвиватися книжкову сферу”, —  запевнила адміністратор книгарні.

Цікавим також є чинник, що впливає на вибір читача.

“Завдяки широкому асортименту ми продаємо книжки і для найменших, і для більш досвідчених читачів. Різняться лише смаки аудиторій. Якщо молодь, то помітно, як на смаки впливають різні медіа та соцмережі. Щодо більш поважного віку аудиторії, то більше приділяється уваги авторитетності автора та видання», — розповіла фахівець.

Згоден з оцінкою тенденції щодо підвищення інтересу до книжок також івент-менеджер Видавництва Старого Лева Богдан Кулик. 

«У Дніпрі за останні роки навпаки стали читати значно більше. До того ж значно більше стали читати українською мовою. Це зумовлено тим, що в місті починає зароджуватися своя, власна культура читання, яка неодмінно переросте в культуру писання. Значно допомагають розвитку читання культурні заходи високого рівня: коли приїздять автори та проводять зустрічі та майстер-класи. Особливо приємним є те, що читають переважно люди молоді люди. Окремо можна виділити молоді сім’ї. Вони купують літературу для дітей і починають читати самі», — розповів Богдан Кулик.

СТАВЛЕННЯ МОЛОДІ

Про своє ставлення до літератури розповіла студентка другого курсу Придніпровської державної академії будівництва та архітектури Єлизавета.

“У школі читати не любила, шкільна програма подобалася дуже рідко. Думаю, це через те, що школярі ще не достатньо дорослі, щоб вірно розуміти деякі твори. А коли вже сама почала обирати, що читати, то почало подобатися. Це через те, що я розумію: в мене є вибір і я сама можу розпоряджатися своїм часом”, — поділилася 18-річна дівчина.

Вона також зазначила, що серед друзів-книголюбів переважна більшість дівчата. Хлопці читають рідко, проте трапляються винятки.

Учениця дев’ятого класу Навчально-виховного комплексу “Планета щастя” Василіса повідомила що їй читати подобається, проте дійсно, деяку літературу із шкільної програми вона просто не розуміє. Із жанрів їй подобається читати фентезі та комедії.

ЗАМІСТЬ ПІДСУМКІВ

Загалом більшість молоді читає російською та іноді англійською. Читають те, що є вдома, а це переважно російськомовні видання із радянських часів. Люди, які вже мають власні доходи, заходять до книгарень частіше. Проте головною перешкодою залишається висока ціна за книгу, яка повільно, але впевнено збільшується. Спрацьовує механізм — чим більше коштують книги, тим менше їх купують, зменшується товарообіг та дорожче стає випускати кожну наступну книгу. В результаті ціна знову зростає, а покупців знову стає все менше.

Проте якби переглянути шкільну програму та завезти у шкільні бібліотеки актуальні та цікаві твори — любов до читання прививалась би змалку і у свідомому віці громадяни б не шкодували гроші на літературу, адже елементарно б звикли до такого дозвілля. Тож Міністерству освіти є над чим замислитись 🙂

Автор: Єва МЕРЕЖКО