Січеславська — боротьба за власне минуле та українське майбутнє: у Кам’янському обговорили перейменування області
Сьогодні, 10 березня, у Кам’янському активні мешканці міста обговорили питання перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Про це повідомляє кореспондент Дніпроградa з місця подій.
Свої експертні думки під час заходу висловили голова ГО «СІЧ-Дніпро» Кирило Дороленко, представник громадської організації «Спільнота активної молоді — САМ» Владислав Мельничук та голова Дніпровського товариства політичних в’язнів та репресованих Іван Дремлюга.
Зокрема, Владислав Мельничук розповів, що саме назва Січеславська апелює до козацького минулого: на території області існували п’ять із восьми січей (усі головні козацькі січі – Томаківська, Микитинська, Базавлуцька, Чортомлицька, Підпільненська). Цей регіон був єдиним, територія якої повністю була територією запорозьких вольностей. Також активіст дав відповіді на найпоширеніші міфи та закиди, що лунали на адресу декомунізаційної ініціативи.
«Наразі перейменування області грошей не коштує, єдині витрати – вказівні таблички, які будуть змінюватися поступово. Також закон не передбачає змін документів після перейменування. Окрім того, Дніпропетровська область підпадає під дію Закону про декомунізацію. Назва має бути обов’язково змінена. Закон тут не передбачає жодних винятків», — розповів Мельничук.
Голова Дніпровського товариства політичних в’язнів та репресованих Іван Дремлюга наголосив, що за часів УНР край мав назву земля Січ з центром у Катеринославі, а у 1918-1919 роках місто носило неофіційну назву Січеслав. Також Дремлюга презентував учасникам заходу раритетні видання, де місцем друку зазначений Січеслав.
«Саме Січеславська область є найоптимальніша назва, обгрутнована також історично і етнографічно, вона відбиватиме козацький етап історії цього краю та етап національно-визвольних змагань 1917-21 років — а у 1918-21 роках неофіційною назвою тодішнього Катеринослава була Січеслав. Питання перейменування області на Січеславську піднімалося ще з 1988 року, коли було засновано «Товариство української мови», яке потім переросло в «Просвіту» і з перших засідань поставало питання повернення до першоджерел: мови, культури і історії. Минулоріч 29 громадських організацій звернулися зі спільним листом до Верховної Ради України, а от тепер зроблено наступний крок – подано петицію Президенту, за яку можу проголосувати усі бажаючі», — повідомив Іван Дремлюга.
В свою чергу, Кирило Дороленко наголосив, що саме назва Січеславський край створить на моральному рівні та на рівні історичної пам’яті непрохідний бар’єр для всіляких антиукраїнських концепцій, наприклад такі як «днр» та «лнр».
«Реальною безпекою для України є рештки совєтської ментальності. Саме через тягу за комуністичною утопією РФ сперла свою аґресію проти України. Тому Січеславська область — це процес відтворення національної пам’яті. Боротьба за власне минуле та українське майбутнє. Перейменувавши місто з Дніпропетровська у Дніпро ми вкотре погодилися на компроміс. Тепер ми не можемо собі цього дозволити, адже маючи славетні козацькі міста, такі як Нікополь, Кам’няське, Кривий Ріг та інші, ми просто зобов’язані акцентувати увагу на спільній історії, якій сотні років. І це доводить, що українці є господарями своєї території. Битву за Січеслав ми програли, битву за Січеславську область ми не маємо програти», — підкреслив Дороленко.
В свою чергу, усі учасники мали можливість висловити свою думку, поставити питання та дізнатися усі тонкощі процесу перейменування.
Нагадаємо, електронна петиція щодо перейменування Дніпропетровської області на Січеславську розміщена у розділі веб-сайту Офіційного інтернет-представництва Президента України та доступна за посиланням. Для того, щоб підтримати електронну петицію щодо закріплення Січеславської області в Конституції України необхідно дотримуватись певного алгоритму.
Автор: Дарина ТВАРА
