Региональная программа содействия развитию гражданского общества на Днепропетровщине: время промежуточных итогов
27 06 2017 12:11.
С начала года введена в действие Региональная программа содействия развитию гражданского общества в Днепропетровской области на 2017-2020 годы. Она была принята облсоветом 2 декабря 2016 года. Сумма финансирования, заложенная в ней на 4 года — более 11 млн. гривен, около 4 из которых должны внести общественные организации путем привлечения донорских средств. А еще более 7 млн. выделяются из областного бюджета. Программа была разработана в соответствии с Указом Президента Украины от 26 февраля 2016 года № 68/2016 «О содействии развитию гражданского общества в Украине», которым, в свою очередь, утверждалась Национальная стратегия содействия развитию гражданского общества в Украине на 2016-2020 годы. Через полгода можно подвести промежуточные итоги реализации Программы (далее – УКР.).
«Указом Президента було передбачено, що всі облдержадміністрації повинні розробити регіональні програми сприяння розвитку громадянського суспільства, — говорить член правління ГО Центр підтримки громадських и культурних ініціатив «Тамариск»» Олексій Літвінов. — На жаль, далеко не всі адміністрації це зробили. До грудня 2016 таких було лише чотири — Херсонська, Донецька, Дніпропетровська та Київська.
Вперше така програма розроблялася самими активістами (за сприянням Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй — ПРООН) і орієнтована вона на проблеми самих громадських організацій, а не на ті, які вигадують чиновники. Так, ГО «Центр підтримки громадських и культурних ініціатив «Тамариск»» провела Стратегічну сесію з розробки стратегії розвитку громадянського суспільства у Дніпропетровській області, під час якої було уточнено стратегічні напрямки та конкретизовано завдання відповідно до Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства. Учасники (понад 100 активістів) розділилися по столах, за кожним з яких обговорювали конкретну проблему. Потім відбувалася ротація, і нова команда вже розглядала напрацювання, зроблені за тим чи іншим столом… Таким чином було вироблено безліч пропозицій, які потім систематизувалися. Було проведено дослідження, скільки організацій у нас існує, на яких територіях вони функціонують і якими питаннями займаються. Виявилося, що в п’яти найбільших містах області зосереджено 80% всіх організацій, що є вельми поганим показником — ми згадали матеріали 2016 року, коли сюди прийшов канадсько-польський проект і пропонував передати частину адміністративних послуг громадським організаціям, щоб вони їх надавали. І іноземці зіткнулися з тим, що в районах відсутні структури громадянського суспільства — є тільки організації пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, але немає тих, хто міг би надавати державні, соціальні, а тим більше адміністративні послуги.
Після того представники громадськості тривалий час працювали з депутатами облради, головою, його заступниками, профільним заступником голови ОДА, щоб донести нашу програму, переконати, що вона якісна, корисна і потрібна. Під час діалогу останні оцінили нашу програму, погодилися з тим, що вона якісна, і вони готові її розглянути. В остаточному вигляді її, звичайно, спростили — щоб вона пройшла сесію (депутати не люблять читати довгі програми), і ми домоглися того, що в перелік програми таки внесли всі ті пропозиції, які були озвучені на стратегічній сесії. Серед них: здійснення громадського контролю, проведення громадської експертизи, проведення конкурсів і виділення з бюджету коштів на окремі проекти громадських організацій (що дозволить розширити поле для фінансування, яке обмежувалося до недавнього лише інституційними донорами), тренінги для активістів, створення єдиного інтернет-порталу, що висвітлює життя «третього сектора» регіону (над його створенням зараз ведеться інтенсивна робота, щоб зібрати воєдино всю важливу інформацію про громадський сектор регіону, про те, які проводяться тренінги та конференції)».
Одним з головних пріоритетів вважає створення інтернет-порталу і голова ДОГО «Дніпропетровський координаційно-експертний центр з питань регуляторної політики» Олексій Андрєєв: «Відсутність внутрішньої комунікації, фрагментарна робота з засобами масової інформації є однією з головних проблем у функціонуванні громадських організацій регіону. Портал дозволить вийти на нову аудиторію — людей молодого та середнього віку, які мають активну життєву позицію, але не знають, куди і як можна прикласти свої сили».
Минуло півроку від початку функціонування програми. Наскільки вона виявилася затребуваною громадськістю регіону? Наскільки сильно громадські організації прагнуть отримати бюджетне фінансування? Ініціатори програми з цього приводу відчувають стриманий оптимізм.
«У Дніпропетровській області більше 5 100 організацій, — говорить Олексій Літвінов. — Ми дали їм, в першу чергу, інструмент, зручний для всіх. Якщо ж громадські організації, з яких лише 20% подають звітність, а активну діяльність ведуть і того менше, не зацікавлені в цьому — їм важко отримувати гроші від державних структур, вони бояться перевірок — то це їх вибір. Головне, що ми створили альтернативу. Починаючи з цього року будуть проводитися тренінги для бажаючих отримати бюджетні гроші — їх треба навчити подавати заявки, формувати документацію для звітності перед державою про використання коштів. Тим більше, що багато контролюючих інстанцій з’являється, і громадські активісти побоюються зв’язуватися з бюджетними грошима. Наприклад, одержувачів грантів перевіряє донор і податкова, до якої вони подають звітність. А тут з’являється маса контролерів, з якими ніхто не хоче зв’язуватися. Плюс стримує нещодавно прийнятий закон про декларування для антикорупційних організацій».
Зараз представники «третього сектора» ведуть переговори з Дніпропетровською ОДА про проведення тренінгів для активістів на предмет вивчення механізму отримання бюджетних коштів.
«Мова йде про те, щоб будь-яка громадська організація, яка може описати суть занять, могла, зібравши потрібну кількість людей для участі в тренінгу, подати заявку в ОДА і отримати для такого навчання гроші і приміщення. Тут все залежить від ініціативності самих громадських організацій. Ми їм створили поле для роботи, знайшли фінансування, тепер справа за «третім сектором» — отримувати гроші, користуватися наданими можливостями (безкоштовними аудиторіями, розсилкою запрошень по всій області тощо), — підсумовує Олексій Літвінов. — Тим більше, що на нашу програму виділено найбільше фінансування — такої суми не закладено ніде в Україні. Ми не хочемо, щоб вона пропала. На перший рік закладено мінімальне фінансування, а з наступного грошей буде більше (після того, як громадські працівники увійдуть в курс справи і «розгойдаються»). Завдяки «Тамариску», іншим організаціям є план роботи на перше півріччя. Зараз ми будемо підбивати підсумки того, що зроблено за шість місяців. Готується відповідний лист до ОДА, і ми попросимо громадські організації, які раніше виявляли бажання отримувати фінансування з бюджету, вказати, що ними зроблено, і запропонувати план роботи на друге півріччя. Потім інформація від організацій буде об’єднана в єдиний план, який подаватиметься на розгляд в ОДА».
Представники «третього сектора» покладають великі надії і на Громадську раду при Дніпропетровській ОДА, яка повинна відповідати за реалізацію Регіональної програми сприяння розвитку громадянського суспільства. Наразі Рада лише формується і цей процес іде досить непросто…
Вы можете пропустить до конца и оставить ответ. Pinging в настоящее время не доступны.
