Проста національна ідея
Десять років тому до мене і мого колеги підійшли двоє львівських бізнесменів середнього віку з проханням: «Придумайте що-небудь, щоб наші діти не покинули Львів, інакше ми ніколи не зможемо няньчити наших онуків». Ця зустріч поклала початок Унівській групі — об’єднанню гуманітаріїв і бізнесменів, які зайнялися виробленням стратегії розвитку Львова.
Кожен з нас любить хвалитися. Але коли я бачу, як динамічно розвивається сьогодні Львів, як фінансові та людські капітали поступово мігрують зі сходу України на захід (про це писав навіть The Economist), я хочу гордо сказати: «У цьому є заслуга і нашої Унівської групи».
Не можна недооцінювати сили ідей. У тому числі ідей національних.
Деякі з них були катастрофічними. Наприклад, така: «Німці — нація, чиї кордони збігаються з межами вживання німецької мови». Зараз таку ідею сповідує Кремль, сподіваюся, що наслідки будуть такими ж катастрофічними. У нашому випадку ця ідея «Україна для українців», яка своєю логікою нагадує мені гасло «Електрика для електриків, а вода — для водолазів». А є просто обман. Скажімо, наша еліта намагається переконати нас «жити по-новому», але при цьому робить вигляд, що її саму ця вимога не стосується.
Успішна ідея виростає з досвіду. Український досвід можна проілюструвати тривалістю життя. З 1900 до 2006 року в Україні вона зросла з 37 до 62 років для чоловіків і з 46 до 74 років для жінок. Тоді як в Західній Європі — з 43 до 76 років для чоловіків і з 46 до 83 років для жінок. Люди в Україні жили і живуть в середньому на 8-15 років менше, ніж в Європі, — а за часів голоду 1932-1933 років та війни ця різниця становила цілих 30-39 років!
Тривалість життя — один з кращих показників добробуту і розвитку країни. Тому моя ідея проста: тривалість життя в Україні повинна зрівнятися із західноєвропейською. Іншими словами — «жити гідно», де гідність означає тривалість і якість життя.
Ця мрія важлива всім — бідним або багатим, україно- чи російськомовним людям, зі сходу чи заходу. У цьому сенсі вона дійсно є національною ідеєю.
Така ідея — не «захмарна комуна» або «мрія про Грааль». Наші сусіди, поляки і прибалти, провівши реформи, повільно, але впевнено до неї наближаються. Вона не захищає їх від політичних або інших скандалів. У світі немає нічого досконалого. Важливо пам’ятати: той, хто починає з бажання побудувати ідеальне суспільство, закінчує концтаборами. З відповідною тривалістю життя.
Новое время
