Про підтримку підприємництва на Дніпропетровщині

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на своєму сайті опублікувало інформацію про програму підтримки підприємців, яку надає Європейська програма COSME. Ця програма стосується малого та середнього бізнесу.

«Тому перше питання – яка кількість підприємців у Дніпропетровській області?» – запитала автор на трансляції з Відкритої відеостудії «Лица ТВ» начальника відділу з питань дерегуляції бізнесу Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації Аллу Кефель.

– Сьогодні взагалі бізнесу, не тільки на Дніпропетровщині, а й в цілому в Україні працювати важко. Але ж бізнесмени – це люди досить такі загартовані, в них виходу нема: коли вже ти йдеш в це колесо, то ти його починаєш крутити.

На сьогоднішній день, за статистичними даними, у нас працює 152 тисячі фізичних осіб – підприємців, 35,8 тисяч малих підприємств, 960 середніх підприємств. Це що стосується підприємств регіону, – каже чиновниця.

– А як підтримуються місцевою владою підприємці, які є програми?

– В області працює програма розвитку малого і середнього підприємництва. В рамках даної програми проводиться велика кількість заходів: навчання підприємців, роз’яснювальна робота. Особливо це стосується районів нашої області. Ми робимо досить велику виїзну кампанію, де розповідаємо на доступній мові, які нововведення, як працювати в полі закону, як себе поводити, як реагувати при перевірках. Треба не хватати чемодани і бігти до польського кордону, а треба елементарно дивитись документи і вступати в переговорний процес

У регіональної ради підприємців є гаряча лінія, куди можна зателефонувати, або кому зручно – прийти. У нас експерти, понад 60 експертів, які знаходяться в черговому графіку і надають безкоштовні консультації як для починаючих підприємців, так і для діючих.

То ж закликаю до співпраці з регіональною радою підприємців, яка знаходиться по пр. Поля, 1 (це приміщеня ОДА), 3 поверх, 308 кабінет. Телефон: (056) 770-­90­-35, за яким можна отримати консультацію.

– А які найбільш популярні теми консультацій?

– На сьогоднішній день, це оподаткування, дуже багато земельних питань.

Що стосується програми COSME, то про неї розказує Роман Луценко, менеджер департаменту організації та розвитку Громадської організації «Споживач»:

– Я представляю організацію «Споживач», яка дійсно є офіційним представником Європейської Комісії в Україні і одним із восьми членів, які реалізовують програму COSME в Україні. Наша організація діє з 2004 року. І крок за кроком ми йшли до реалізації мети: сприяння малому та середньому бізнесу.

Ми діємо як бізнес-­асоціація, яка об’єднує більше 1.600 підприємств на сьогодні і побудована на принципах кооперації. Ми намагаємося, щоб усі наші члени мали щільні контакти, стосунки, звя’зки, співпрацю.

В травні 2016 року Україна долучилась до програми європейської програми COSME. Станом на 11 січня 2017 року Кабінет міністрів направив до Верховної Ради проект закону про ратифікацію програми COSME в Украйні.

Мета цієї програми – підтримка малого та середнього бізнесу в Україні. Її бюджет до 2020 року складає 2,3 млрд. евро.

На жаль, наш бізнес потребує обігових коштів в дуже великій мірі, і всі питання бізнесу на раз – це як за цією програмою отримати кошти.

– А як Ви можете пояснити, чому Європа підтримує наш малий та середній бізнес, в чому зацікавленість європейців?

– Європа має надлишок фінансування. Це якщо Ви питаєте, чому нам європейці дають кошти. Тому що в принципі є надлишок коштів. Тому вони інвестують. Питання в тому, що чи ми можемо скористуватися цими інвестиціями?

Дійсно, гроші просто так ніхто не дає. І особливість програми полягає в тому, що бізнес­план, який запропонував український бізнесмен, буде оцінюватися. Хто пов’язаний з грантами, хто зтикався, той знає, що в принципі їде аналіз. Але в чому відмінність COSMЕ від грантових програм? Там проекти, якщо не приймаються, просто повертаються. Чим можна користуватися у програмі COSMЕ? Що всі бізнес­плани будуть європейцями проаналізовані і буде надана відповідь по суті. Наприклад, якщо Європейська Комісія вважає, що ваш бізнес­план не досконалий, то вам буде така собі безкоштовна консультація з бізнес­планів, і це можна також використовувати.

– А як європейці визначають малий та середній бізнес?

– Тут певний деформаційний шов. Коли ми спілкувалися з європейцями (ми, в принципі, знали, це але хотіли з них покепкувати), спитали в них: «А як саме визначаєте малий та середній бізнес?». Європейці пояснили, що малий бізнес – це бізнес обертом до 10 млн. евро і до 50 чоловік зайнятого персоналу. «А середній тоді скільки?». –  «А середній – до 100 млн. евро оберт і до 250 чоловік зайнятого персоналу». – «Те, що у вас малий бізнес, це в нас вже – олігархат», – сміємося.

Ми різні, і бачимо по­різному певні умови. Але в принципі, фінансові можливості програми, тобто певні її механізми, починаються з суми в 500.000 євро. Для наших бізнесменів це доволі цікаво. Це обсяги, під які вони можуть прораховувати бізнес­плани.

Але з іншого боку, на чому хочеться сконцентрувати увагу: ці програми не грантові, це – програми кредитування на пільгових європейських умовах.

– А які це умови?

– Це десь 4­5% річних у євро. І на це також слід розраховувати при нинішній ситуації: при курсових коливаннях, при проблемах з закупівлею валюти… Це слід прораховувати.

Загалом, програма COSME дуже велика – більш, ніж 300 сторінок. Є скорочена українська версія, вона займає 86 сторінок. Усім бажаючим ми можемо надати її на електрону адресу.

Наш сайт – Spozhyvach.org.ua; е-­мейл – info@spozhyvach.org.ua.

Але хотілося б наголосити, що програма COSME спрямована не стільки на створення чи допомогу бізнесу. Основна мета COSME  це навчання і підвищення кваліфікації українського бізнесу до рівня європейського. На жаль, на практиці маємо можливість бачити, я не кажу про всіх, не кажу, що це поголовне явище, але дуже низький рівень і треба підвищувати і підвищувати…

– Низький рівень якості продукції чи низький рівень ментальності?

– Ні, низький рівень комунікативний. Європейці більше 10 років користуються скапами, електронною поштою, вже навіть телефонами багато не розмовляють. У нас це в бізнесі не розвинене. Плюс наукові компетенції, технології і виробництво – все треба підвищувати. Треба підвищуватися, і чесно у цьому зізнатися.

– Я б хотіла доповнити та посперечатися, – вступає в дискусію Алла Кефель, – що наш бізнес дуже відстає в технологічних процесах. В нас вже є навіть такі банки, де створюють програми обміну договорами, щоб не підписувати іх особисто, а – електронним підписом. По електронній пошті відправляється договір і він є правочинним, якщо це між двома підприємствами є така угода.

У нас в області, також в рамках програми підприємництва, ми зараз розробляємо концепцію відшкодування відсоткових ставок по кредитах. Спільно з обласною радою, тому що програма фінансується з обласної ради і кошти виділяються з місцевого бюджету. І ми будемо відшкодувовати підприємцям. Кредитне тіло буде платити сам підприємець, а до 50% відсотків за користування – бюджет.

– А хто отримає такі пільги?

– Це буде не торгівля, а виробництво та послуги. На сьогоднішній день ця концепція розроблюється, про деталі ми ще розповідати не будемо. Коли вже буде документ, тоді будемо активно про нього розповідати та писати на сайті облдержадміністрації.

– Пане Романе, питання COSMЕ. От Ви кажете, що треба буде подавати бізнес­плани для участі у європейській програмі підтримки COSMЕ. Але як можна зробити бізнес­план на 5 років, на 10 років у сучасних наших умовах, коли у нас за три роки у три рази девальвація, коли в нас за два тижні до Нового року в двічі збільшується мінімальна заробітна плата?.. 3.200 грн. мінімальної зарплати для мешканців обласного центру – це нормально, але ж для якогось села, якийсь там фермер своїм робітникам з січня по серпень не зможе платити таку заробітну плату.

– А як він в загалі її зможе платити якщо фермер, по суті, повинен закрити підприємство, бо воно сезонне. Він податки не зможе платити, не те що заробітну плату.

– І тут ми переходимо іще до закону, який також був прийнятий Верховною Радою за два тижні до Нового року: навіть ті фізичні особи – підприємці, які не працюють, повинні платити все рівно 700 грн. щомісячно соціального внеску. Але якщо людина хворіє, або сезонний бізнес, як у сільському господарстві, або якщо жінка вагітна? Це призвело до того, що з грудня за два тижні 11 тис. ФОПів у Дніпропетровській області припинили свою діяльність.

– Припинили свою діяльність, я б сказала, не ті, хто працював, а припинили як раз ті, у яких підприємство просто існувало. «Скрита» була фізична особа підприємець і все, – вважає начальник відділу з питань дерегуляції бізнесу Департаменту економічного розвитку Дніпр­ОДА. – І на сьогоднішній день ще не можна сказати, що це зовсім погано. Я спочатку називала 150 тисяч фізичних осіб – підприємців, – це загальна цифра. Тепер ми будемо виходити на конкретно діючи ФОПи та підприємства.

– А яка була мета такого швидкого прийняття закону?

– Яка була мета, я вам зараз сказати не можу. Бо це вже не мої повноваження. Це вже питання до вищих органів влади. Ви можете їм поставити такі питання.

Але ж 3.200 грн. на сьогодні – це як раз той самий мінімум, за який людина може жити. Ми не говоримо про якісь нереальні цифри. Це – мінімально, цих грошей навіть і не достатньо. То му підняття  до 3.200 грн. не призводить до якогось шокового, стресового стану.

Звісно, це важко, коли на підприємстві тільки 50% працевлаштованих, а може де й менше. Але ж людина, яка потім виходить на пенсію, треба її з чогось отримувати. А якщо людина усе своє життя працювала і при цьому у неї ніяких гарантій не було і ніякого соціального захисту?

– Ви говорите: «3.200 – це мінімальна сума, на яку можна прожити», – вступає представник бізнесменів. – Але, по класичній економіці, для того, щоб заплатити 3.200 людині, яка працює на підприємстві, вона повинна заробити для підприємства близько 15.000 грн. Це буде нормально, бізнесмен зможе заплатити податки. А виходить, що робітник отримує зарплатню 3200грн., а бізнесмен, який несе ризики –  фінансовий, моральний, аж до кримінальної відповідальності наймаючи цю людину на роботу, – він отримує, ну в кращому разі, 200 грн.

– Ну яка ж на вашу думку повинна бути мінімальна заробітна плата? – питає Алла Кефель у Романа Луценко.

– Ні, я не кажу зараз про заробітну плату. Я кажу про умови для бізнесу. То, можливо, треба переглядати умови для бізнесу, і це і є стратегічне планування?

В принципі, чого 3200 грн.? Кошик мінімальних потреб зараз десь порядку 8.000 грн. Тобто, з одягом, з певним навчанням, з відпочинком – приблизно 8.000­-10.000 грн. Звідки держава узяла 3200 грн.?

– У нас як раз у середу був круглий стіл з нашою Регіональної радою підприємців. То була ідея і пропозиція, і ми її будемо виконувати… Коли виходить законопроект – ми усі сидимо і мовчимо. Коли закон вступає в силу – а що ж нам робити? От 3.200 і стало за два тижні. Тому на нашому рівні, від Дніпропетровщини, будуть розроблятися пропозиції до законопроектів і вноситися корективи. Для цього будемо більш тісно спів­працювати з народними депутатами, – розказує Алла Кефель. – Будемо сподіватися, що депутати почують і підприємців, і робітників.

– Ми, ГО «Споживач», також, в свою чергу, проводимо спів­працю з підприємцями. Є ще такий механізм, як Громадська Рада при ОДА, ми її також використовуємо, через неї спілкуємося з усією Україною, виїжджаємо по регіонах. Робимо що можемо і нгамагаємося ставати краще кожного дня. Запрошуємо усіх бажаючих підприємців до співпраці –  знаходимось ми у м. Дніпро, вул. Надії Олексіенко, 74 (бувша вул. Чичерина – ред.). Якщо ми об’єднаємось, будемо максимально ефективними!

Олена Гарагуц

Ошибка в тексте? Выделите её и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить о ней редакции.