Постріл впритул: хто відповість за тяжке поранення журналіста на військових навчаннях у Кривому Розі?
Дніпро – 6 липня минає рівно рік із дня резонансного випадку в Кривому Розі: на військово-штабних навчаннях, організованих на території Саксаганської райради, пострілом з близької відстані був тяжкопоранений журналіст, телеоператор і фотокореспондент місцевого інтернет-видання В’ячеслав Волк. Постріл із пістолета зробив учасник навчань, волонтер-інструктор, коли демонстрував представникам ЗМІ, як затримують порушників. Потерпілий – молодий хлопець, якому лікарі спершу не давали ніяких шансів, вижив, але зараз прикутий до інвалідного візка. Між тим, людина, яка стріляла, все ще на волі, а справа проти військових через недбалу організацію заходу вже закрита.
6 липня 2017 року кардинально змінило життя родини В’ячеслава Волка: замість безхмарного сімейного життя з дружиною Інною і донькою Варею – інвалідний візок, коштовне лікування, збір коштів, суди… За рік, що минув, пораненому на військових навчаннях телеоператору довелося пережити кілька надскладних операцій в різних медичних центрах України й пройти кілька курсів реабілітації. Зараз його стан поступово покращується, розповіла Радіо Свобода дружина Інна Волк: на відміну від перших тижнів після нещастя він вже самостійно дихає, говорить, намагається рухати руками. Про те, щоб стати на ноги, мова поки не йде. Попереду – довгий процес лікування.
«Слава повернувся з реабілітації в Трускавці, після якої в нього трішки більше з’явилось чутливості в спині й руках. Зараз ми готуємося їхати на повторний огляд до Києва, до інституту нейрохірургії. Будемо далі думати, що робити, щоб запрацювали руки», – розповіла дружина.
Акція «Журналісти – не мішень», Кривий Ріг, 6 липня 2018 року
Лікування на пожертви
Аби впоратись з ситуацією, родина витратила всі свої ресурси, зверталась за допомогою до благодійників. Відправити пораненого на лікування до Ізраїлю не вдалось, рідні не змогли зібрати навіть четвертої частини необхідної суми – 400 тисяч доларів США, тому довелось обмежитись українськими клініками.
Раніше українські журналісти ініціювали відкрите звернення до Міноборони, де вимагали взяти «на повне забезпечення лікування та реабілітацію» Волка. Після цього міністр оборони Степан Полторак написав у Facebook, що поставив «завдання терміново вивчити питання щодо надання допомоги в лікуванні й забезпеченні ліками».
А втім, каже дружина потерпілого, оборонне відомство профінансувало лікування В’ячеслава лише в одній клініці. Суттєво не допоміг коштами й інструктор, якого підозрюють у злочині.
За останній місяць на реабілітацію у нас пішло близько 200 тисяч гривень. Це все – допомога людей, самі б ми не змогли це оплатити
«Міноборони оплатило нам лікування й перебування тільки у Львові. А далі вже – Київ, Трускавець – все було за наш кошт. Міноборони допомагає організаційно, з тим, щоб зустріти, винести з потяга, перевезти, а далі фінансової допомоги немає. Точної суми, яка пішла на лікування і реабілітацію, я не можу назвати, але за останній місяць на реабілітацію у нас пішло близько 200 тисяч гривень. Це все – допомога людей, самі б ми не змогли це оплатити. І досі держава нам не виділила обіцяний інвалідний візок, ми користуємось тим, який тимчасово надали в шпиталі у Львові. Інструктор, який зробив постріл, за весь рік надав нам близько 24 тисяч гривень. Він хотів зустрітись, але Слава не хоче бачитись з людиною, яка скалічила йому життя», – зауважує Інна Волк.
Справа проти цивільного інструктора-стрілка: визнав провину, вийшов на волю під заставу
Через поранення журналіста на військових навчаннях відкрили два кримінальні провадження. Поліція розпочала справу безпосередньо проти інструктора, криворіжця Ігоря Петренка, цивільного, який виконував на військових навчаннях функції інструктора. Його підозрюють в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень та незаконному поводженні зі зброєю: пістолет, з якого він стріляв, виявився незареєстрованим. Це провадження ще восени минулого року дійшло до суду, однак допит свідків триває й досі.
На суді інструктор визнав свою провину, але заперечив умисел у своїх діях.
«Коли ви робите небезпечну річ декілька разів на день, такий приходить момент, коли ви вже не бачите в ній загрози, не так контролюєте, як потрібно. Я до того три доби не спав… Я досі не розумію, як так можна вистрілити», – пояснив свої дії Ігор Петренко.
Спершу інструктора Петренка взяли під варту, але потім звільнили під заставу в 250 нeоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Хто сплатив цю суму в понад 200 тисяч гривень, досі невідомо.
Справа проти військових-організаторів: закрили через відсутність складу злочину
Водночас друге кримінальне провадження, відкрите військовою прокуратурою за фактом службового недбальства під час організації навчань, понад півроку пробуло в слідчих органах, а місяць тому було закрите.
Як пояснили Радіо Свобода у військовій прокуратурі Криворізького гарнізону, слідчі не вбачають складу злочину в діях військових.
Провина – на цивільній особі. А провина військових там жодним чином не доведена
«Справа закрита. Мотивація така: провина – на цивільній особі, яка прийшла на ці навчання з пістолетом і вистрілила в людину. А провина військових там жодним чином не доведена», – сказав у п’ятницю Радіо Свобода прокурор Криворізького гарнізону Андрій Сопівник.
Раніше військові заявляли, що вправу, яку показував інструктор незадовго до пострілу, не планували і не узгоджували з відповідальними за навчання: її, мовляв, спланували самі журналісти задля гарної відеокартинки.
Слідство велось необ’єктивно – адвокат
Із закриттям кримінального провадження не погодився захист потерпілого телеоператора. Зараз постанова слідчого про закриття оскаржують в одному з райсудів Кривого Рогу, засідання заплановане на 20 липня, повідомив Радіо Свобода адвокат Максим Гореліков.
«Ми вважаємо, що слідство велось необ’єктивно. Справу закрили у зв’язку з відсутністю складу злочину», – зазначив адвокат.
«Журналісти – не мішень!»
Тим часом у річницю нещасного випадку в Кривому Розі мас-медійники і громадські активісти зібрали акцію на підтримку В’ячеслава Волка «Журналісти – не мішень!».
За словами одного з організаторів, незалежного журналіста і блогера Кирила Кризаліса, якщо медівники мовчатимуть, ситуація може повторитися.
Акцію ми назвали «Журналісти – не мішень», щоб разом зі Славою підтримати інших колег, які щодня ризикують життям, виконуючи свої службові обов’язки
«Ми маємо на меті нагадати громадськості про ті трагічні дні, коли невинний, добрий, веселий хлопець, батько півторарічної дитини був поранений. Акцію ми назвали «Журналісти – не мішень», щоб разом зі Славою підтримати інших колег, які щодня ризикують життям, виконуючи свої службові обов’язки… Слава – мій колега «по цеху», ми працювали з ним в одному виданні, дружили і тепер дружимо. Ту кулю, яку він спіймав, міг спіймати я: того дня я розбив машину, тому на зйомку поїхав він, а не я», – зазначив журналіст.
Попри все, 6 липня поранений телеоператор В’ячеслав Волк сприймає як свій другий день народження, написала на своїй сторінці в Фейсбуці його дружина Інна Волк, і подякувала всім небайдужим.
«Сьогодні рівно рік… Рік з того жахливого і до сьогодні незрозумілого для всіх випадку, який повністю змінив наше життя. Як каже Славон, тепер у нього два дні народження», – зауважила дружина.
