Подалі рухатися від найгірших проявів совка: гурт ДахаБраха підтримав перейменування області на Січеславську
Етно-хаос-колектив «ДахаБраха» — найцікавіший, живий і самобутній гурт України. «ДахаБраха» дає концерти по всьому світу і не припиняє експерименти з музикою, зокрема у своїх піснях вони змішують етніку, електроніку, хіп-хоп і первісну енергію, тим самим популяризуючи українську культуру за кордоном. Мабуть, вже немає жодного куточку світу, де б не чули про цю унікальну групу.
Соліст гурту «ДахаБраха» Марко Галаневич поспілкувався із журналістом «Дніпрограду» та пояснив, чому культура та історія мають особливу позицію у становленні успішної держави, чим декомунізація важлива для України та чому підтримує перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.
На Дніпропетровщині нагально постало питання перейменування області, адже досі край носить ім’я організатора голодомору — Петровського. Громадськість ініціювала змінити назву регіону на Січеславську. Чи імпонує вам ця назва?
Січеславська – прекрасна назва для теперішньої Дніпропетровщини. Адже вона несе правду та історично доцільна до цього регіону. Я щиро дивуюся тому, що на 27 році незалежності українці дозволяють собі щодня промовляти ім’я того, хто вбивав їхніх предків.
Деякі апелюють, що радянщина – частина нашої історії. Безумовно. Але це досить трагічні сторінки минулого з мільйонами смертей, ні в чому невинних покалічених доль людей, голодомором. І пишатися особливо немає чим. Нам ні в якому разі не можна жити зі старими міфами, які нав’язали більшовики. Адже для нас вони є абсолютно неприємними.
В свою чергу, ми маємо прекрасні прадавні назви, які несуть під собою історичне підґрунтя. І «Січеславська» – прекрасний цьому приклад. Це та назва, якою ми можемо пишатися.
Тож перейменування області – абсолютно логічний крок слідом за перейменування міст, сел та вулиць. Ба більше, ми мали це зробити в перші роки здобуття незалежності.
А називати регіон людиною, яка зробила все, аби голодомор в Україні квітнув та максимально винищував українців – абсолютний абсурд. Нам треба подалі рухатися від найгірших проявів совка.
Деякі містяни виступають за більш нейтральну назву. На вашу думку, чому саме Січеславська?
Я схильний до історичних назв, якими предки увіковічили наші землі. Які несуть певний сенс. Адже саме завдяки давнім топонімам, споконвічній культурі та історії люди кажуть, що вони є корінним народом цього краю. Обов’язок кожного сучасного українця – цінувати своє, справжнє, прадавнє, старовинне.
Сьогодні ми маємо прекрасну можливість відновити зв’язок з історією та предками, який протягом століть, намагалися нахабно відібрати та знищити комуністична влада. Та й досвід усього світу показує, що люди повертаються до старих назв. До свого — автентичного. Тим самим закріплюючі себе на своїй території.
Що б ви відповіли людям, які вважають що історія та культура не важлива, козаки — це архаїка, і краще зосередитись на важливіших речах, зокрема на майбутньому чи економіці країни?
Саме такі абстрактні речі, як культура та історія, сприяють формуванню свідомого світогляду людини. У всьому світі культура розвивається паралельно з економікою. Творчість, мова та історія об’єднують різні верстви населення та сприяють гуртуванню нації. Від рівня культури безпосередньо залежить успішність проведення соціально-економічних перетворень. Розвиток культури, її експорт та популяризація серед інших країн – є запорука успішної держави.
В свою чергу, поруч із найсучаснішими відкриттями завжди стоїть ґрунтовний пласт історії та досвіду, на який все нове спирається. Треба запускати ракети, летіти у космос, думати про майбутнє, але ж не дарма кажуть, що той, хто не знає минулого – не гідний майбутнього.
Та й взагалі найкращі та найпередовіші досягнення не мають нічого спільного з комунізмом в сучасному світі. Тому що це — пройдений етап, і як показала історія, хибний цивілізаційний шлях. Давайте вже визнаємо, що це була помилка людства, невдалий експеримент, і будемо розвиватися і йти далі. Думати над майбутнім з правильними нашими українськими героями. З тою історією, яка йшла на благо нашої країни, а не тою, яка працювала на її знищення.
Тож берегти минуле, думати тільки про майбутнє або робити і те, і інше одночасно – справа кожної людини. Але ж ми на те й люди, бо здатні мислити, критикувати та аналізувати.
Тож закликаю усіх небайдужих українців, зокрема і мешканців майбутньої Січеславщини, долучитися до історичного моменту, допомогти відновити українську спадщину та підтримати перейменування області.
Нагадаємо, брати Капранови підтримали перейменування області на Січеславську, вони вважать, що теперішня Дніпропетровщина — вотчина славетного війська та ключ до історії України.
Автор: Дарина ТВАРА
