Персонал Криворожского психоневрологического интерната не видит в подопечных учреждения людей, которые могут иметь свои права и интересы
Так визначили причини грубих порушень в інтернаті члени моніторингової групи у складі представника Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого з прав людини Олени Темченко, працівника регіонального представництва Уповноваженого у Дніпропетровській області Оксани Крупій та громадських моніторів Ірини Лось, Олександра Лося та Тетяни Половинцевої, які відвідали зазначений інтернат.
У закладі, розрахованому на 320 підопічних, на час візиту проживало 263 чоловіки і 5 жінок. У житлових кімнатах мешкають по двоє-четверо підопічних. Лише у частині кімнат є необхідні меблі, і лише у деяких кімнатах – побутова техніка.
На території багато літніх критих павільйонів. Переважна більшість підопічних можуть вільно виходити за межі інтернату, купувати продукти у магазині, розташованому навпроти входу до установи.
В інтернаті був спалах захворювання на туберкульоз, внаслідок чого лише минулого року померло четверо підопічних. На час візиту 31 підопічний знаходився на лікуванні у протитуберкульозних відділеннях Гейківської та Дніпропетровської обласних психлікарень.
Головною проблемою в роботі інтернату монітори визначили сприйняття персоналом підопічних не як людей з особливими потребами, а як осіб без прав, інтересів та власних бажань.
Так, у корпусі для ліжкових хворих проводився поточний ремонт. В умовах літньої спеки ці люди лежали в кімнатах з великою кількістю мух і дихали отруйними випарами фарби. Моніторів обурило те, що при цьому існує можливість переведення підопічних у вересні до іншого, відремонтованого відділення, і тільки тоді проводити ремонтні роботи у корпусі для ліжкових хворих.
Стіни житлових кімнат фарбують у дратівливі, насичені кольори: яскраво-зелений, блакитний, фіолетовий. Проживання людей з розладами психіки у таких кімнатах є не лише некомфортним, а й може негативно вплинути на стан психічного здоров’я.
Частина підопічних, які за твердженням персоналу тікають з інтернату, перебувала в окремому павільйоні, який огороджений решіткою і зачиняється на замок. Жодних записів щодо застосування такої ізоляції в їхній у медичній документації не було. Підопічні говорили, що на час візиту моніторингової групи персонал відчинив двері павільйону, а в інші дні зачиняє на замок. Підопічні спали на цементній підлозі цього павільйону, а деякі – під палючим сонцем на траві. Хоча поруч знаходився відкритий літній павільйон з накриттям від сонячного проміння, де «відпочивав» автомобіль санітара.
В інтернаті є підсобне господарство, де вирощують 65 телят та корів. За інформацією працівників інтернату, молоко дають лише 13 корів. Щоденно на харчоблок передається по 55 літрів молока, фактично по 4 літри з корови в день (!). На такому «збитковому» господарстві підопічних щоденно примушують працювати, про що вони скаржились моніторам. Для цього їх піднімають о 6-00, щоб о 7-00 після сніданку йти на роботу. У багатьох чоловіків виявлені поранення рук: вони заготовляли корми для худоби без засобів захисту – рукавиць. Під час візиту зафіксовано, що підопічні працювали без інструктора з працетерапії, пасли гусей та баранів на власному господарстві директора, розташованому фактично на території установи.
Але працюють не всі підопічні. Серед мешканців установи є такі, які мають кращі побутові умови і у так званій «працетерапії» участі не беруть.
Щоденна зайнятість та осмислена діяльність підопічних в інтернаті відсутня. Єдина розвага – перегляд телепередач, але й цього позбавлені ліжково хворі. Вони роками лежать у ліжках, для них радісними подіями є миття у банний день або спілкування з перукарем.
«Коли хлопець захоплено розповідає, що він лежав у психіатричний лікарні і там значно краще, бо був умивальник з милом і дзеркалом, – такі слова крають серце», – ділиться враженнями монітор НПМ Ірина Лось.
В інтернаті не забезпечена можливість дотримання підопічними гігієни. Попри те, що на складі виявлено 1420 рулонів туалетного паперу, переважна більшість підопічних стверджували, що вони або купують його за власні кошти, або не використовують його взагалі. Зубні щітки та паста були відсутні, в одному з відділень для всіх підопічних був один шматок мила і декілька мочалок, які через тривале використання мали темно-коричневий колір.
Одягнуті підопічні неохайно, часто в дірявий одяг. Одяг і натільна білизна за конкретними підопічними не закріплена, після прання видається будь-кому з мешканців.
Щодо цих та інших порушень у психоневрологічному інтернаті підготовлені акти реагування Уповноваженого з прав людини до Мінсоцполітики та Дніпропетровської облдержадміністрації.
