Павлоградці сперечалися через мовне питання
У Павлограді на базі центральної міської бібліотеки 18 травня відбувся круглий стіл на тему використання української мови в закладах освіти, культури і спорту.
До обговорення мовного питання долучилися представники місцевої влади і громадські активісти. Дискусія була гострою і, часом, безкомпромісною.
Ініціаторами круглого столу стали члени Громадської Ради при міськвиконкомі, на зустріч до них прийшла віце-мер Олена Шуліка, освітяни, діячі культури і спорту.
На початку обговорення член ГР від ГО «Майдан» Леонід Настаченко повідомив про результати власного моніторингу мовної ситуації в школах, дитсадках, позашкільних закладах. Активіст наполягав: ця ситуація нездорова, оскільки чимало вихователів і педагогів не бажають спілкуватися з дітьми державною мовою.
«Якщо лікар, лікуючи алкоголіків, спочатку у палаті дає їм ліки, а потім поза лікарнею пригощає алкоголем, то він, таким чином, нікого не вилікує, — вдався до алегорії Л. Настаченко. — Я до того, що в дитсадках на заняттях, можливо, й використовують українську мову. А поза заняттями з дітьми говорять російською. Так ми ніколи не прищепимо нашим дітям української мови».
Відповідаючи «майданівцю», Олена Шуліка погодилась з тим, що в державних установах, школах і дитсадках повинна звучати українська мова. Але, зазначила вона, одразу подолати наслідки тривалої русифікації міста навряд чи вдасться. Тим більш, нагадала заступниця мера, Павлоград є містом мультикультурним, на мовну ситуацію в ньому впливають і міграційні чинники.
«Якщо взяти 109-тисячне населення Павлограда, то дай Бог, аби 1% містян розмовляв чистою українською», — сказала О. Шуліка. На її переконання, прищеплювати павлоградським дітлахам любов до державної мови, перш за все, слід на рівні родини.
Вона також поцікавилася у активістів, що робити з тими фахівцями позашкільної освіти, які не надто добре володіють державною мовою, але які є на вагу золота?
До дискусії приєдналися й інші учасники круглого столу. Член «Просвіти» Микола Заремба переконував: у питанні впровадження української мови в закладах і установах міста слід діяти рішуче і навіть «рєзать по живому». На його думку, нині російська мова з вини Путіна є засобом гібридної війни проти України.
«Що ви пропонуєте робити? Звільнити всіх викладачів?» — не втримались від емоцій Олена Шуліка і освітяни. Леонід Настаченко був категоричний: мовляв, незамінних кадрів немає.
Однак не всі члени Громадської Ради погодилися з рецептами «майданівця» і «просвітянина». «Різкими діями ми нічого не доб’ємося. Треба починати з себе…» — говорили інші активісти.
А представник громадського формування «Павлоградська Самооборона» Павло Косоног наголосив: «Я за те, щоб не ламати через коліно, як більшовики. Але у міської влади має бути проукраїнська регіональна політика. Варто просувати українську мову через маркетингові заходи…» — сказав активіст.
Круглий стіл на мовну тему тривав рівно годину, але, схоже, якоїсь тривкої згоди головні опоненти так і не дійшли. Втім, якогось конкретного протокольного рішення цього разу ніхто не приймав.
