Пам’ятка архітектури для оточення Корбана та Гуфмана

logo

Пам’ятка архітектури для оточення Корбана та Гуфмана

Поряд із занедбаною будівлею старовинної лікарні вже почалось будівництво житлового комплексу, яке згодом має розширитися.

Не моргнувши оком

Дніпро втратив чергову пам’ятку – унікальний архітектурний ансамбль «Лікарня Червоного Хреста» на вул. Короленка, 22. Кришку у труні трьох старовинних будівель, яким понад сто років, забила Дніпровська міськрада на сесійному засіданні 21 листопада 2018 року. Посилаючись на минулорічне рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду, депутати внесли відповідні зміни в містобудівну документацію.

Депутат Олександр Купрієнко попросив представника архітектурно-­планувального управління (АПУ) прокоментувати рішення суду, натякнувши, що суди не завжди приймають справедливі рішення.

«Ви є профільним управлінням. І суди в нас приймають різні рішення по різним питанням… Це не означає, що ми маємо до них прислуховуватись. Це наша відповідальність. Тому я хочу почути вашу точку зору. Чи погоджуєтесь ви з цим? І якщо погоджуєтесь, то чому ми тоді раніше його не винесли (з переліку пам’яток архітектури місцевого значення – авт.)? До того, як суд прийняв це рішення», – запитав Купрієнко.

Замість представників АПУ відреагував секретар міськради Олександр Санжара:  «Рішення суду – це рішення суду. Якщо підготовлений проект рішення, підписаний відповідним керівником відповідного органу, він погоджується з цим. Інакше, він би не поставив свій підпис».

До речі, по цьому питанню не голосувало 14 зареєстрованих депутатів. І якщо частини з них просто не було в залі в період голосування, то інші зробили це свідомо.

Начальник Головного архітектурно-­планувального управління, головний архітектор Дніпра Дмитро Волик відмовився прокоментувати нам рішення Дніпровської міської ради. А щодо цінності архітектури старовинних будівель Волик відповів: «Я не спеціаліст з точки зору пам’ятко­-охоронної роботи. Я містобудівник, а не архітекто-р­історик. Звісно, об’єкт був достатньо своєрідним, але наскільки він цінний, мені сказати важко».

Дніпровський краєзнавець та письменник  Микола Чабан відзначає, що три будівлі лікарні мають історичну цінність для Дніпра.

«Лікарня Червоного Хреста» побудована 1910 року з ініціативи Миколи Петровича Урусова, який був на чолі Червоного Хреста. В товаристві Червоного Хреста на громадських засадах працювала і його дружина, княгиня Віра Георгіївна Урусова.

В цій лікарні працював видатний, на мій погляд, лікар Юхим Павловський, який був активістом українського товариства «Просвіта». Він переслідувався, але, на щастя, повернувся з таборів.

Цікаво, що ця будівля увічнена в кінохроніці піонера українського кіно Данила Сахненка. Він знімав приїзд імператора Миколи II в січні 1915 року до Катеринослава. Серед іншого, той відвідав і будинок «Лікарні Червоного Хреста». Це все зафільмовано в кінострічці».

За радянських часів лікарню перейменували у першу міську.

У чиїх руках опинилися будівлі

Наприкінці липня 2011 року Дніпропетровська міськрада внесла нежитлові приміщення по вул. Короленка, 22 в Дніпрі до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом аукціону. Мовляв, пропозицій щодо використання цих занедбаних будівель немає, коштів на ремонт у міської влади немає, проте необхідно поповнювати місцеву казну.

Контроль за виконанням рішення поклали на голову постійної комісії міськради з питань комунальної власності Геннадія Гуфмана. Цей депутат міськради від Партії регіонів на той час ще й очолював КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю», на балансі якого і перебувала нерухомість на Короленка, 22. На балансі комунального підприємства було багато нерухомості, яка належала громаді міста.  

Після рішення міськради про відправку історичних приміщень на приватизацію несподівано 2012 року в колишній лікарні виникла пожежа.

«Взагалі у мене викликає подив… Як це так! Поряд знаходяться СБУ, МВС, і так безкарно спалили ці будівлі. Скажіть мені, будь ласка, це не смішно?» – обурюється Микола Чабан.

І в кого ж опинилися будівлі «Лікарні Червоного Хреста»? У фірми, співзасновником якої є партнер Гуфмана Євген Ліфшиць. Наразі Геннадій Гуфман є власником та керівником ПП «ІР­ІНВЕСТ­ГРУПП», а Євген Ліфшиць – її підписантом (може вчиняти певні дії від імені фірми).

Зазначимо, що це не вперше, коли приміщення, яке було на балансі очолюваного Геннадієм Гуфманом комунального підприємства, опинилося в руках Євгена Ліфшиця. Зокрема, є досить показова історія, про яку вже писали «Лица». Коротко нагадаємо її.

У 97-­му міська влада Дніпра продала приміщення, де працював Художній салон (зараз це просп. Д. Яворницького, 46) ТОВ «Ренесанс­-клуб». Чутки про виселення художників спричинили акції протестів, на які відреагував прокурор області. Його позов про визнання договору купівлі­продажу приміщення недійсним був задоволений судом. Приміщення передали в оренду, а потім і на баланс місцевої організації Спілки художників України.

Але у 2011 році Художній салон міськрада віддала на баланс очолюваного Геннадієм Гуфманом КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю». За сприяння міського чиновника Сергія Нікітіна (наразі вони з Гуфманом представляють партію «За життя») ТОВ «Ренесанс­-клуб» отримало дублікати документів на приміщення. На підставі них фірма дістала оригінали документів, а потім продала приміщення ТОВ «Сорус», директором якого був і залишається вже знайомий нам Євген Ліфшиць. Договір купівлі­-продажу ще й посвідчила нотаріус Яна Гуфман, дружина Геннадія Леонідовича. Приміщення перепродали ізраїльській фірмі, а потім за рішенням суду воно перейшло Євгену Ліфшицю. Та і на цьому «пригоди» нерухомості не скінчилися, але це вже інша історія.

Тож, як тоді, так і зараз нерухомість з очолюваного Геннадієм Гуфманом комунального підприємства опинилась в руках Євгена Ліфшиця.

Якщо точніше, будівлі «Лікарні Червоного Хреста» перейшли у власність ТОВ «БМТ Дніпро» («Будівельно-монтажне товариство Дніпро»), одним із співзасновників якого є Євген Ліфшиць. Інший співзасновник фірми – прописаний в Ізраїлі Ігор Бірман. Прикметно, що за тією ж адресою зареєстрована і сестра Геннадія Корбана Вікторія.  

Ігор Бірман та Вікторія Корбан зареєстровані за однією адресою в Ізраїлі

Геннадій Корбан – друг та соратник міського голови Дніпра Бориса Філатова. Крім того, Корбан очолює Дніпропетровську обласну організацію партії «Українське об’єднання патріотів – Укроп». Депутатська фракція «Укропу» – найбільша в Дніпровській міськраді (20 депутатів).

І якщо позиції Геннадія Гуфмана в місті вже не такі, які були за Партії регіонів (наразі фракція «За життя» в Дніпровській міськраді налічує 6 депутатів), то у Геннадія Корбана в Дніпрі набагато більше впливу та можливостей. 

Як пам’ятка архітектури позбулася свого статусу

Власником історичної «Лікарні Червоного Хреста» ТОВ «БМТ Дніпро» стало 14 березня 2017 року. Через деякий час Дніпровська міськрада надала фірмі дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлових будівель по вул. Короленка, 22 загальною площею приблизно 1,9 га.

Після зміни власника пам’ятка архітектури місцевого значення почала ще більше руйнуватися. Зокрема, про значне руйнування саме в період з лютого по травень 2017 року повідомлялось в Facebook-­групі «Архістраж Дніпро», яка відслідковує зміни в міській архітектурі. Потім фотографії руйнувань демонстрували в суді. 

14 березня 2017 року власником будівель стало ТОВ «БМТ Дніпро»

Восени того ж року ТОВ «БМТ Дніпро» звернулося з позовом до Дніпропетровської облдержадміністрації (ДніпроОДА) з вимогою визнати протиправним розпорядження голови ДніпроОДА, яким «Лікарню Червоного Хреста» включили до Переліку пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення.

Довідково:

12 квітня 1996 року в. о. голови Дніпропетровської облдержадміністрації Микола Деркач затвердив Перелік пам’яток та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області, враховуючи і «Лікарню Червоного Хреста» в Дніпрі.

«Виконкомам міських Рад народних депутатів та районним державним адміністраціям, на території яких знаходяться вищевказані об’єкти, організувати охорону, реставрацію та використання пам’яток архітектури», – йшлося в розпорядженні.

6 листопада 2017 року суддя Дніпропетровського окружного адмінсуду Роман Голобутовський задовольнив позов. Суд вирішив, що включення об’єкту до переліку нерухомих пам’яток історії та культури на той час складалось з п’яти чітких і послідовних процедур. Але доказів складання на комплекс будівель «Лікарня Червоного Хреста» передбаченої законодавством облікової документації суд не побачив. Тому неможливо провести реставрацію будівлі.

Тож суддя зробив висновок, що ДніпроОДА не мала повноважень визначати приналежність нерухомості до пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення, також як і не мала повноважень включати їх до відповідного переліку. Суд скасував розпорядження ОДА в частині будівель «Лікарні Червоного Хреста» (а як же інші декілька сотень об’єктів із переліку?).

Представник Дніпропетровської обл­держадміністрації на суді пояснила, що перелік, до якого було внесено старовинну лікарню, сформований за результатами проведеної інвентаризації історичної забудови міста київським інститутом «Укр­проектреставрація». Суддя на ці доводи відповів, що інститут не уповноважений складати подібні переліки.

За налагодженими схемами

До речі, цей самий суд вирішив долю і будівлі Дитячого світу в Дніпрі, яку за участі київського інституту «Укрпроектреставрація» долучили до переліку щойно виявлених пам’яток архітектури на початку 1990-­х. Міськвиконком 21.04.2008 надав дозвіл ТОВ «ГУМ» провести демонтаж нежитлової будівлі по Карла Маркса, 48 (нині – пр. Д. Яворницького)  на основі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2008 року. ТОВ «ГУМ» пов’язують з Геннадієм Корбаном та Борисом Філатовим.

Як бачимо, позбавлення пам’ятки архітектури свого статусу, прикриваючись судом, – досить поширена практика в Дніпрі. Як і дочекатися поки історична будівля зруйнується, а потім довести, що її неможливо відновити. 

І доля «Лікарні Червоного Хреста» – не виняток з правил. Складається враження, що її не тільки не намагались відновити, а навпаки допомагали швидше зруйнуватися.

Таким чином, в Дніпрі пам’ятки архітектури зникають одна за одною, а міська влада нібито в стороні.

«У нас значно бідніша забудова, ніж в Одесі, так ми мусили би до цього ще дбайливіше ставитися. А у нас навпаки. Іде зачистка цілими кварталами. Мені це дуже болить», – стурбований  Микола Чабан.

Тим часом поряд з колишньою «Лікарнею Червоного Хреста» нині  вже почалось будівництво житлового комплексу «Geneve» та, навіть оголошено про продаж квартир.

Будівництво біля залишків Лікарні Червоного Хреста (позначено червоним), фото з сайту житлового комплексу Geneve 

Ми двічі зв’язувались з керівником ТОВ «БМТ Дніпро» Євгеном Ліфшицем із проханням надати коментарі, але, на жаль, він їх так і не надав.

Лица

Автор: Антон ФІЛІППОВ