Новомосковськ: кількість барів зашкалює, у поліції говорять про виробництво тисяч літрів сурогату щодня
У такому домашньому магазині клієнтів вистачає. Дві бабці пліткують у черзі про смерть 59-річного сусіда:
— А який роботящий був! От якби тільки не ця горілка… За два дні до того, як умерти, анекдота мені розказував. Ой-ой-ой-ой-ой…
Заміна між тим виймає величезний стос документів і показує ліцензію на продаж алкоголю. І тут же пригощає мене кавою «за рахунок закладу»:
— Подивіться, у нас усе є. Ми із законом не жартуємо. Перевірки коли-не-коли бувають. Навіщо нам зайві проблеми?
Сумна реальність
Коли я казала своїм друзям, що їду у відрядження до Новомосковська, мене перепитували: «Це в Росії?!». Ні. Новомосковськ — це районний центр у Дніпропетровській області, відповідала я.
Місто розташоване поруч із Дніпром, їхати від обласного центру хвилин 30—40. Центральні вулиці, хоч і офіційно були перейменовані в рамках декомунізації, але назви на табличках висять старі: Радянська, Партизанська, Жовтнева, 50-річчя СРСР… Дивно, що саме місто не перейменували! Жителі не хочуть змиритися з перейменуванням не тому, що ностальгують за всім радянським, а просто не люблять змін.
Показово, що походження назви свого рідного міста не знають навіть старожили. «Воно мені треба? Я он про пенсію краще подумаю!», «Не знаю, це лишня інформація», «У мене своїх проблем вистачає» — так звучали відповіді на моє питання «Звідки взялася назва «Новомосковськ»?
І лише азербайджанка Заміна згадала історію, як російська імператриця проїжджала містом, і воно їй дуже сподобалося. І тому назвала новою Москвою. А скорочено — Новомосковськ. До цього проїзду містечко називалося Новоселівка, там мешкали козаки.
Утім Новомосковськ навіть віддалено не схожий на міні-копію російської столиці. Тут немає ні широких проспектів, ні пафосних висоток, ні парків із пам’ятниками царів. Це досить великий районний центр, в якому живе чимало людей «радянської закалки»: обережні, недовірливі, наче КДБ досі за ними слідкує.
Публіка
У місті працюють 124 промислових підприємства, на яких виготовляють найрізноманітніші речі: від шкарпеток та пінопласту до ультразвукових лічильників газу. Але молодь на заводах працювати не хоче через низьку зарплату. Як результат — майже половина населення в Новомосковському районі віком до 35 років — офіційно безробітні. Вони і є цільовою аудиторією для продавців алкоголем.
Ось чому навіть удень на вулицях уже бродять п’яні «клієнти». А ті, хто через характер дебоширити не хоче, обрали тактику критикувати владу, вмостившись на пластиковому стільці генделика:
— Он п’ять років тому перед виборами для піару одна партія побудувала дитячий майданчик! Гарний такий був: каруселі, гірки… Але він біля магазину знаходився, де наша шпана горілку та пиво вечорами купує. От придурки за кілька років все обплювали і поламали. А новий майданчик так ніхто і не зробив, — бідкається молодий батько Андрій, п’ючи пиво за столиком у невеличкому магазині.
Дочці Андрія зараз п’ять років, і він думає, в який гурток віддати дитину. У 70-тисячному місті дитячих секцій та творчих студій — кіт наплакав. Греко-римська боротьба, танці, бібліотека.
— Хочу відправити малу на танці. Чув, що є гурток у Будинку культури. Там ще є бібліотека, актовий зал. Куди ще можна пристроїти — не знаю…
Аж тут, вочевидь, прочитавши в моїх очах запитання, чому він посеред робочого дня сидить у магазині та п’є пиво, додає:
— Пиво…? То я так, балуюсь.
