Не так сталося, як гадалося, або громада — велика сила.
9 июля 2016
«Визит-Венал». Олександр Палець.
24 червня 2016 року відбулася сесія Покровської сільської ради, на розгляд якої було винесено низку питань: звіт дільничного інспектора поліції, земельні питання, погодження гірничого відводу для ПАТ «Оржонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат», про помічника-консультанта депутата Покровської сільської ради, затвердження проектно-кошторисної документації та затвердження розпоряджень сільського голови, прийнятих у міжсесійний період.
Дивним було те, що найболючіше питання, яке вже більше місяця лихоманило село, про погодження гірничого відводу для ПАТ «ОГЗК» в порядку денному стояло третім. Однак, вбачаючи, мабуть, велику соціальну значимість цього питання, сільський голова М. Хнюкало запропонував заслухати це питання першим, за що депутати проголосували одноголосно, бо на засіданні земельної комісії вони внесли пропозицію виїхати на місце і подивитися на межі діючого Покровського кар’єру та зафіксувати їх. Усі чекали розв’язки. Адже депутати повинні дати згоду на гірничий відвід, який проходитиме по с. Покровському, тож, виходячи з цього, необхідно змінити діючі межі.
На сесії сільради були присутні вже добре знайомі покровцям голова правління ПАТ «ОГЗК», депутат Дніпропетровської обласної ради С.Шуваєв, технічний директор комбінату С. Бондарець, депутат Дніпропетровської обласної ради В.
Евтушенко, депутат Нікопольської районної ради О. Храпов, а також не байдужі до долі рідного краю сільські активісти.
Тож сесія сільради розпочала свою роботу з обговорення питання про надання згоди на гірничий відвід для ОГЗК? .
ЧИ ПОВ’ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ АКТ ГІРНИЧОГО ВІДВОДУ І ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ?
С. Шуваєв вкотре переконував людей, що гірничий відвід і робота кар’єру — різні речі, але взаємопов’язані, бо від цього залежить робота комбінату в цілому. Він намагався переконати депутатів, що гірничий відвід — це всього — на всього умовна лінія, яка вказує на запаси руди у Нікополь — Марганецькому басейні.
За його словами, руда є і під с. Покровським, і під Каховським водосховищем. Покровський кар’єр сьогодні працює у рамках свого проекту і через 30 років його кордон зупиниться на відстані 1 км до с. Покровського. Сергій Павлович доводив, що до земельних питань акт гірничого відводу не має ніякого відношення.
— Земельні питання регулюються Земельним кодексом України, — сказаЬ він. — Ми працюємо з пайовиками, оцінюємо їхні землі і викуповуємо їх. Межа гірничого відводу проходить не по селу, а по берегу Каховського водосховища.
На цій території знаходиться не тільки Покровська сільська рада, а й кілька інших, і ми працюємо там, де працювати ефективно, де є запаси марганцевої руди. Звичайно, акт гірничого відводу — це процедура поверхнева, однак ми повинні її виконати й дотримуватися. А без акту гірничого відводу комбінат працювати не зможе.
ДУМКА ДЕПУТАТІВ НЕПОХИТНА: КАР’ЄР НЕ ПОВИНЕН ПІДХОДИТИ ДО СЕЛА
Незважаючи на всі ці доводи, і на те, що кар’єр просувається за рік всього на 50 метрів, що один раз на рік проводиться екологічна експертиза щодо впливу комбінату на навколишнє природне середовище і що негативних наслідків від його роботи для здоров’я населення немає, сільські депутати були непохитними і стояли на своєму: кар’єр не повинен підходити до села.
Не подіяли на селян і залякування керівництва комбінату про те, якщо депутати не дадуть дозвіл на гірничий відвід, то з 6 серпня комбінат зупиниться і 5 тисяч працівників ОГЗК залишаться без роботи.
— Комбінат простоював у 2011-2012 роках, три місяці не працював у 2016 році, — продовжував С. Шуваєв. — Сьогодні заробітна плата на підприємстві з 6,5 тисячі гривень знизилася до 3,8 тисячі гривень, але ми справно відраховуємо всі податки, які з кожним роком зростають. Я вам привезу сюди 5 тисяч працюючих і вони вам пояснять наші проблеми. А за нами ще й працівники ПАТ «НЗФ». і якби не наша руда, то НЗФ у травні також уже зупинився б.
— У нас своїх проблем вистачає, а ви менеджер, керівник, тому й повинні думати про своїх працівників, — пролунало із залу. — А хто подумає про нас і наших дітей? Ви прикриваєтеся законом про суспільні потреби. А хто їх може назвати? Земля, зерно хіба не суспільні потреби?
— Ми не можемо сьогодні приймати рішення, висуваючи при цьому якісь умови, — сказав присутній на сесії депутат Нікопольської районної ради, директор ТОВ «Перспектива»
О. Храпов. — Якщо законодавець прописав це в законі, то норм цього закону і потрібно дотримуватися. В іншому випадку ГЗК отримав би землі сам і до нас не звертався б. Через 20 років Покровський кар’єр зупиниться за 1 кілометр до с. Покровського. Вважаю, що він повинен рухатися в інший бік від села.
Ми повинні сьогодні або дати дозвіл на гірничий відвід, або не дати. Ніяких умов тут бути не може. Треба тільки зважити, що депутати обрані на короткий термін, і не можуть вирішувати майбутнє прийдешніх поколінь.
Варто нам лише сьогодні погодитися на якісь умови, кар’єр розпочне рух вперед до села і в жодному суді селяни потім свою правоту не доведуть. Ми виступаємо не проти закриття Покровського .кар’єру, а проти того, щоб він підходив близько до села.
Людей цікавило, як бути із земельними паями, адже завжди знайдуться ті, хто буде готовий продати свою землю, і хочемо ми того чи ні, а ГЗК з роками все ж підійде впритул до села.
— Ми зможемо рухатися вперед тільки тоді, коли викупимо в людей паї, — пояснював С. Шуваєв. — Усе робиться згідно з договором, який укладається з конкретним пайовиком,
і завіряється нотаріально. І вже потім через Нікопольську райдержадміністрацію ми викуповуватиме людські паї на користь держави.
Кожен депутат отримав на руки проект рішення сесії з цього питання. На засіданні земельної комісії компромісного рішення прийнято не було. Пропонувалося надати згоду за умови, що кар’єр зупиниться на відстані то 2, то 2,5, то 3 кілометри від села.
ЛЮДИ ВТРАТИЛИ ДОВІРУ ДО ОГЗК
— Ми не хочемо, щоб повторилася ситуація, коли ОГЗК забрав обманним шляхом землі в працівників соціальної сфери, — сказала А.Самойленко. — «Всунули» людям по 13 тисяч гривень і ні в якому суді ніхто нічого не зміг добитися. Тож і в нас заберуть останнє і ми нічого не відсудимо. Пенсії в людей мізерні, то як виживати без паю, без зерна?
Алла Олексіївна виступила також проти того, аби зупинився НЗФ чи ОГЗК, але хтось же повинен подумати й про селян, не чекати, поки все навколо рухне. Адже село стоїть на плавуні, а Каховське море й без того підмиває крайні вулиці.
Уже є гіркий досвід того, як ОГЗК перерив дороги і людям незручно їздити до міста. ГЗК багато обіцяє, та нічого не виконує. Обіцянка — цяцянка. Але часи змінюються, сьогодні є пан Шуваєв, завтра буде хтось інший. У кого бідному селянину тоді правди шукати?
Чому зараз замовчується те, що в селах Менжинське, Чкалове, Південне внаслідок такої «діяльності» ОГЗК тріскаються будинки, вода стоїть в підвалах тощо? Хіба хочемо, щоб таке сталося і в Покровському?
Зупиниться кар’єр — не будуть вам виплачуватися вчасно пенсії, схудне бюджет сільської ради, не здавався С. Шуваєв. На що йому категорично відповіли: «У нас є земля і ми, і наші батьки споконвічно з неї жили. Земля завжди годувала і годуватиме і селян, і країну. Вона родила віками хліб і буде родити.
— То давайте визначимо межі, приймемо компромісне рішення, щоб всі були задоволені, і комбінат працював, і ваше село розвивалося, — звернувся до депутатів С. Шуваєв.
— Прошу погодити межі на відстані 2 км від села.
ПРИСТРАСТІ НАКАЛЯЛИСЯ
Виникла навіть пропозиція перенести сесію на 5 днів, щоб земельна комісія, депутати ще раз виїхали на місце, все обговорили, обдумали і потім прийняли виважене рішення. Однак вона не дуже схвально була прийнята деякими депутатами, особливо працівниками соціальної сфери і самої сільської ради.
Мовляв, скільки вже можна товкти воду у ступі, нічого ми не втратимо, якщо дамо згоду на гірничий відвід. Проте думки розділилися. Депутати нагадували один одному про те, що тут, в селі жити усім, і їм, і їхнім дітям та онукам. Не можна перебирати повноваження, і сьогодні йде боротьба не лише між тими, хто присутній на сесії, кому селяни довірили свою долю, а про життя майбутніх поколінь.
Кожен депутат задовго до сесії отримав звернення жителів села, яке було прийняте на сільському сході, і не виконати його — це бже злочин і непорядність.
ЗВЕРНЕННЯ ДО СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ ТА ДЕПУТАТІВ ПОКРОВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ
«Ми, жителі с. Покровського, отримали від ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збага-чувальний комбінат» листи з проханням дати згоду як землевласники на рішення про гірничий відвід землі для видобутку марганцевої руди. Ми розуміємо те, що ОГЗК видобуває корисні копалини загальнодержавного значення, але не можемо зрозуміти те, скільки потрібно марганцю державі, в якій металургія ледве жевріє.
Україна — аграрна країна, а сільськогосподарська продукція потрібна всім жителям планети. Земля — це національне багатство. Вона завжди годувала, годує і буде годувати нас довіку. Тому сьогодні дуже гостро стоїть питання про надання гірничого відведення для розширення Покровського кар’єру який знищить наші родючі землі. Крім того, збільшення площ під кар’єром ставить під загрозу існування й сіл Покровської сільської ради, які були засновані ще за скіфської доби.
За козацьких часів тут вирувало життя, звідси воля розливалася на всю Україну. Покровське та Капулівка є центром формування незалежності, політичної свідомості українців, утворення української державності. Тому ми не маємо права забувати свій рід і своє коріння.
Шановні депутати і сільський голово! Пам’ятайте про те, хто вам дав мандат довіри. Ми вимагаємо від вас не голосувати на сесії сільської ради за розширення Покровського кар’єру, а проголосувати взагалі про його закриття як життєвої небезпеки для нас усіх.
Нехай на наших полях колоситься пшениця, дозрівають кукурудза, соняшник, інші сільськогосподарські культури! Нехай квітнуть наші села, а в них живуть щасливі, працьовиті люди. Від вашого голосу залежить те, бути чи не бути Покровському та Капулівці. Не дозвольте повторити рішення тих народних обранців, які колись своїми необдуманими рішеннями знищили села Катеринівку, Крутеньке, Гірняцьке та Перевізькі Хутори.
Вимагаємо від сільського голови і депутатів Покровської сільської ради підтримати рішення, прийняте на сході жителів с.Покровського, і не надавати згоду на гірничий відвід ОГЗК.»
Було вирішено відправити на місце членів земельної комісії, депутатів, ще раз все обстежити і позначити межовий знак. А. Са-мойленко нагадала депутатам подумати про тих, хто їх обирав, і закликала прийняти виважене й обдумане рішення.
ПОКИ ОДНІ ДЕПУТАТИ РАДИЛИСЯ, ІНШІ ПРОДОВЖУВАЛИ РОБОТУ
Поки група депутатів вивчала ситуацію на місці, у питанні гірничого відводу не було поставлено крапки, сесія сільради продовжувала свою роботу. Було заслухано звіт дільничного інспектора поліції Антона Вороненка: «Про результати роботи Покровської поліцейської дільниці Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в дніпропетровській області на адміністративній території Покровської сільської ради за 6 місяців 2016 року».
Він зазначив, що під час несення служби та здійсненні прийому громадян поліцейською дільницею забезпечено дотримання високої культури поводження, не допускалися випадки порушення конституційних прав та свобод громадян.
Усі звернення громадян реєструвалися у спеціальному журналі, і за ними у встановлений законом термін вживалися заходи реагування. Поліцейська дільниця розглянула 428 заяв та звернень громадян. На території Покровської сільради було зареєстровано 9 злочинів, порушено 9 кримінальних справ, 7 з яких розкрито. До журналу єдиного обліку звернень громадян зареєстровано 274 звернення від громадян Покровської сільради, за якими були проведені ретельні перевірки і прийнято рішення згідно чинного законодавства.
На поліцейській дільниці на обліку перебувають 56 осіб, з яких 29 — раніше судимих, 7 — тих, хто чинить насильство в сім’ї, 1 — психічно хворий, що становить суспільну небезпеку, 12 — засуджених без позбавлення волі, 4 — наркоманів, 5 — особи, які перебувають під адміністративним наглядом.
Поліцейською дільницею виконано 17 приводів до Нікопольського міськрайонного суду та 24 приводи до Нікопольського міжрайонного управління юстиції.
Недоліками в своїй роботі дільничний вважає недостатній контроль за тими, хто перебуває на обліку. Проблему створює й суттєва відстань між населеними пунктами, недостатнє забезпечення паливно-мастильними матеріалами та запчастинами до службової техніки.
Депутати звернули увагу дільничного на те, що поліцейський відділок повільно реагує на звернення громадян, не ведеться робота з крадіями металу, практично не перевіряється робота нелегальних пунктів з приймання металобрухту тощо.
— Складається враження, що ситуація в правовій сфері у нас сьогодні неконтрольова-на, — сказав В. Євтушенко. — Нібито міністерство робить усе для того, аби поліція обслуговувала людей гірше й гірше.
Як депутат обласної ради я звертався до начальника поліції з проханням надати пропозиції, з якими я міг би вийти на обласну раду, аби виправити ситуацію на краще, щоб поліцейські підрозділи працювали ефективно. Адже сьогодні в поліції до села руки не доходять. Люди повинні відчувати себе захищеними і соціально, і в правовому аспекті, і депутати всіх рівнів повинні цьому сприяти.
Тож треба звертатися до вищих органів влади з конкретними пропозиціями. Нагорі приймаються закони, що відповідають європейським стандартам, а ми так жити ще не навчилися.
Звіт дільничного інспектора було затверджено, але сенсу від цього громаді аж ніякого. На поставлені запитання депутати від дільничного конкретних відповідей не отримали.
Депутати Покровської сільради розглянули також питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для приватного будівництва, ведення городництва, затвердили Положення про помічника депутата Покровської сільської ради, проектно-кошторисну документацію на вуличне освітлення в с. Покровському (заміна кабелю) та підвідний водопровід в с. Капулівці (добудова водонапірної башти), спорудження ковзанки в с. Капулівці, а також затвердили розпорядження Покровського сільського голови, прийняті в міжсесійний період.
Після цього було оголошено кілька хвилинну перерву.
І ЗНОВУ ПОСТАЛО ПИТАННЯ ЗЕМЛІ
Після нетривалої перерви депутати знову повернулися до сесійної зали. На цей час вже прибула делегація, яка виїжджала на місце встановлення межового знака До с. Покровського. Питання надання чи нена-дання згоди на гірниче відведення для ОГЗК знову завирувало. Члени делегації доповіли присутнім, що межовий знак знаходиться на відстані близько 3 км до села.
Граничність Покровського кар’єру залишається в діючих межах. Керівництво комбінату звернулося з проханням до депутатів залишити межу на відстані хцча б 2,5 км, щоб дати ОГЗК можливість пропрацювати хоча б років 5-6. За цей час можна буде вирішити, інші питання по проекту кар’єру, зокрема переробити акт гірничого відведення і карту, щоб кар’єр далі не рухався до села.
Після тривалих дебатів сільський голова М. Хнюкало зачитав депутатам проект рішення сесії сільської ради:
Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», затвердженого з наступними змінами, розглянувши клопотання ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» та враховуючи пропозиції постійних депутатських комісій сільська рада вирішила:
1. Погодити надання гірничого відводу ПАТ «ОГЗК» для розробки корисних копалин загальнодержавного значення західної частини Нікопольського родовища марганцевих руд за умови встановлення межового знака в районі діючого Покровського кар’єру на відстані 2 км від села.
ПІСЛЯ ЦЬОГО ПИТАННЯ БУЛО ПОСТАВЛЕНЕ НА ГОЛОСУВАННЯ
«За» проголосували: сільський голова М.В. Хнюкало і 8 депутатів: 1. Бабенко Галина Михайлівна (само висуванець, с. Покровське). 2. Гладкочуб Лариса Антонівна (само висуванець, с. Покровське).
3. Полякова Людмила Сергіївна (само висуванець, с. Покровське). 4. Дробот Олена Василівна (само висуванець, с. Покровське). 5. Філенко Людмила Петрівна (само висуванець, с. Покровське). 6. Мостика Валентина Миколаївна (само висуванець, с. Капулівка). 7. Дебко Надія Григорівна (само висуванець, с. Капулівка). 8. Сокур Ігор Миколайович (само висуванець, с. Катеринівка).
«Утримався» — 1: Олійник Ігор Миколайович (ПП ВО «Батькивщина», с. Капулівка).
«Проти» — 12: 1. Брайко Володимир Васильович (ПП ВО «Батькивщина», с. Покровське). 2. Бойченко Альона Олегівна (РПЛ, с. Покровське). 3. Дробот Іван Васильович (РПЛ, с. Покровське). 4. Грищенко Руслан Іванович (РПЛ, с. Покровське). 5. Масайло Ліна Леонідівна (РПЛ, с. Покровське). 6. Рапова Ольга Іванівна (РПЛ, с. Покровське ). 7. Жовклий Сергій Петрович (РПЛ, с. Покровське). 8. Лисенко Ігор Вікторович (ПП ВО «Батькивщина», с. Капулівка). 9. Манукян Едуард Варданович (ПП ВО «Батькивщина, с. Капулівка). 10. Копаниця Андрій Вікторович (ПП ВО «Батькивщина», с. Капулівка). 11. Оникієнко Світлана Іванівна (ПП ВО «Батькивщина», с. Капулівка). 12. Гойло Микола Олексійович (ПП ВО «Батькивщина», с. Капулівка).
Таким чином, рішення не було прийняте. Це стало дуже не до вподоби представникам ОГЗК і викликало хвилю невдоволення у деяких депутатів.
— Після вашого голосування з 6 серпня комбінат зупиняється, — невдоволено сказав С. Шуваєв. — Тим самим ви позбавили роботи увесь колектив ГЗК. Зупиниться комбінат, зупиниться життя у вашому селі. Мене завтра не буде, це наша остання з вами зустріч. Та я мовчати не буду, бо за мною — 5 тисяч працівників.
ПРИСТРАСТІ В СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ НЕ СТИХАЛИ
— Не будуть надходити податки з ОГЗК, село дуже швидко вимре, — не могли заспокоїтися депутати — бюджетники. — Не працюватимуть дитячі садки, школи, медицина, чим будемо годувати дітей в дитсадках?
Видно було, що бюджетники, так звана сільська інтелігенція, ратували не за загально сільську проблему, а лише за власну шкіру. Дійсно, міняються часи, міняється інтелігенція, і як зазначив один із депутатів, не в кращий бік.
НЕ МОЖНА РОЗДІЛЯТИСЯ НА АНТАГОНІСТИЧНІ ТАБОРИ
Це питання не повинне розділяти депутатів на два протилежні табори, наголосив О. Храпов. Не треба стикати лобами робітників і селян. Можливо, ми сьогодні зробили правильний крок, вчинили по-совісті, і нащадки будуть нам вдячні. Не сьогодні, так завтра, через 15 років це питання виникне, бо кар’єр розростатиметься..
— Давайте жити так, як живуть інші сільські ради, які не «живляться» податками з ГЗК, — лунало із залу.
— А виживають! Тому тут є над чим працювати сільській раді! А те, що стосується харчування дітей, то харчуються ж діти в Придніпровському, Червоногригорівці, Лошкарівці, в інших селах.
— Ми харчуємо дітей на 30 гривень, а вони на 10, — парирували бюджетники.
На що їм було вказано, чим же харчування покровських дітлахів відрізняється від того, чим годують дітей в інших селах? Можливо, треба всього — на всього змінити постачальника, провести новий тендер і тоді і в Покровському харчування однієї дитини в садочку обходитиметься значно дешевше?
Звичайно, наголошували виступаючі, і сільський голова, і бухгалтер, і секретар надто переживають, та прикро, що не за людей, не за село, а за податки з ГЗК, з яких можна нараховувати собі непогану зарплату. З ними з тих же причин солідарні й працівники бюджетної сфери.
РІШЕННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ФРАКЦІЙ ЧИ ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ САМИХ ДЕПУТАТІВ?
— На комісіях вирішували одне, а на сесії голосуєте зовсім за інше, — не здавалася секретар сільради В. Мостика. — Все робите так, як кажуть вам керівники ваших фракцій, не маєте власної думки. Кар’єр працює з 1980-х років, чому до цього часу всі мовчали? За 10 років ГЗК забере тільки 100 гектарів, а це всього — на всього — одне поле.
Хіба це так багато? Краще б депутати сьогодні переймалися тим, як з пайовиками розраховуються орендатори. М.Письменний платить на пай мало, В.Євтушенко кілька років зовсім нічого не видавала.
Та повернути хід подій в інше русло не вдалося, її слова практично не були почутими, депутати обмірковували інше. Люди показали, що вони не хочуть, щоб зупинився кар’єр, але водночас довели, що їм небайдужа доля села і своїх дітей. Люди не довіряють ГЗК, бо вже багато років він вибудовував свою роботу на обмані.
Сільському голові було вказано, що не треба було запрошувати на цю сесію керівників ОГЗК, це внутрішнє питання, яке необхідно вирішувати без тиску на депутатів.
Як не намагалася пані В. Мостика закликати до свідомості несвідомих депутатів, пропонувала дати пропозиції, що комбінат повинен би зробити, які умови селян виконати, аби проголосувати за пропоноване рішення, однак це результату не дало. Більшість депутатів були налаштовані рішуче і відступати не збиралися.
— Це питання треба закріпити юридично, — сказав В. Євтушенко. Єдиної думки бути не може. На сільських сходах в Капулівці й Покровському люди одноголосно сказали «ні» наступу кар’єру на село.
НАВІЩО ДЕРЖАВА РОЗПАЮВАЛА ЗЕМЛІ З ПОКЛАДАМИ МАРГАНЦЕВОЇ РУДИ?
Наприкінці технічний директор ОГЗК В. Бондарець закинув В.Євтушенку те, що якби він був сьогодні при владі, на державній службі, очолював райдержадміністрацію, то це питання було б давно вирішене і ГЗК отримав би згоду на розробку земель.
— Хочу нагадати, що я очолив райдержадміністрацію тоді, коли паювання земель уже закінчилося, — прояснив ситуацію Володимир Олексійович. — А якщо держава знала, де знаходяться поклади руди, то не потрібно було паювати ті землі. А ще хочу нагадати керівництву ОГЗК те, що за першим проектом кар’єр повинен був йти в бік сіл Олексіївка, Красне й Набережне.
Чому ГЗК пішов іншим шляхом, хто допустив відхилення від проекту, і сьогодні від цього страждають селяни? Та тому, що необхідно було переходити на м. Покров, а звідти — через автотрасу державного значення Кіровоград — Запоріжжя, а також через залізничну колію. Звичайно, ніхто б піти на такий крок не дозволив, тож ГЗК просто-напросто почав наступ на село обманним шляхом, просто пішов на його знищення, як уже сталося з іншими селами сільської ради.
Комбінат власними руками сколихнув громадську думку, почав діяти необдумано, по-старинці, сподіваючись, що все пройде. Усім людям було розіслано листівки, навіть тим, хто проживає біля берега Каховського водосховища й рибоколгоспу імені Красіна. А навіщо?
КОГО НАРОД ОБИРАЄ ДЛЯ ЗАХИСТУ СВОЇХ ІНТЕРЕСІВ?
Сесія Покровської сільради закінчилася, але пристрасті не вщухали. Депутати вчинили так, як наказали їм виборці, і той, хто наказ виборців виконав, може дивитися людям в очі з чистою совістю. Сесія переконливо ще раз засвідчила: кого ми обираємо, хто і як відстоює інтереси громади?
На що розраховував ГЗК? Проголосуйте за відведення в 2 км, а ми розпочнемо за безцінь викуповувати паї і підемо розробляти кар’єр далі? Та не так сталося, як гадалося: якщо гірничий відвід не погоджено, то купити землю не можна. Комбінат тільки прикривається суспільними потребами. Часи змінилися, змінилися депутати. Справа повернулася не так, як би цього хотілося.
Не пішло по-нашому — будемо робити по-своєму. Це пройшло б при Партії регіонів, тоді й розклад був би таким, як треба, і до думки селян ніхто б не прислуховувався. Цього разу громада довела, що вона — велика сила.
