На Січеславщині завершився перший день Міжнародного форуму «Борисфен-2018»
Проблеми екології річок, моніторинг режиму водних ресурсів, замулювання дніпровських водосховищ, сучасні біотехнологічні очищення стічних вод, енергоефективні технології та проблеми водопровідно-каналізаційного господарства України. Сьогодні, 6 липня, на Січеславщині пройшов перший день Міжнародного водного форуму «Борисфен-2018», в ході якого провідні екологи та галузеві спеціалісти обговорили актуальні питання, що стосуються збереження річки Дніпро, передає Дніпроград.
У рамках форуму «Борисфен-2018» пройшло декілька панельних дискусій, які дозволили акцентувати увагу на проблемах галузі та стані екології, акцентували увагу на необхідності впровадження енергоефективності та енергоощадних технологій.
«Проблема забруднення річки Дніпро має хвилювати як владу, так і громадськість України. Зауважу, що 30% людей користуються водою безпосередньо з цієї річки, а 70% із її водозбірної площі. Вже сьогодні на чималій кількості гектарів плодючих земель вимерло багато екосистем, через те, що побудували шість величезних водосховищ на рівнинній річці. Наслідками такого кроку також є: втрата біорізноманіття, трансформація річкових екосистем у бік переважного розвитку агресивних вселенців; підйом рівня ґрунтових вод, порушення підземного стоку, гідрологічного балансу та підтоплення територій; «цвітіння» води через розвиток синьо-зелених водоростей. Таким чином люди просто знищують річку. Дніпро вже давно не реве, а тільки стогне», — виступив директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України Аркадій Шапар.
Досвід Європи свідчить, що навіть найбільш забруднені річки можуть ожити, і це дає надію для українського Дніпра. Екологи дають йому ще два-три роки, після чого зміни води можуть стати непоправними, а легенда і символ просто зникне та перетвориться на смердюче болото. Фахівці стверджують, аби врятувати річку — необхідна комплексна державна програма.
«Зробити треба чимало. У переліку заходів мають бути і будівництво очисних споруд, каналізацій та дощозливів у великих містах, створення єдиної державної програми зариблення, а також очищення дна та притоків Дніпра. А в перспективі – ліквідація дамб. Від них можна відмовитися на користь сучасніших джерел, які розробляються у світі – використання сонячної енергії та вітряків. Натомість Дніпро знову може отримати течію, яка необхідна для самоочищення річки, та забути як страшний сон теперішній стан – комплекс стоячих озер», — вважає краєзнавець Юрій Фоменко.
Окрім того, експерти наголошують, що потрібно розробити чіткий реєстр підприємств, які використовують у своїй діяльності отруйні та хімічні речовини та навіть заборонити мийні засоби з фосфатами. Зробити норми скидів суворішими, зокрема переглянути список небезпечних для води речовин. Збільшити штрафи за порушення підприємствами та водоканалами норм скидів та запровадити окремий податок для тих, хто зводить маєтки в прибережній смузі.
«Наше завдання сьогодні — створити так звану екосистему, яка б включала бізнес, органи місцевого самоврядування, центральну владу та громадськість, для подолання нагальної проблеми екології річок. І такі форуми є обов’язковим елементом вирішенням питань на масштабному рівні, адже сьогодні ми об’єднали різноманітні установи, агенції, заклади, які опікуються цим питанням. Але всі вони відокремлені одне від одного і займаються власними напрямками — хтось рекреацією, хтось рибними ресурсами, хтось питною водою, а хтось водовідведенням. І сьогодні маємо шанс розпочати розробку єдиної системної програми», — підбив підсумки першого дня форуму Валерій Безус.
Під час форуму пройшов ярмарок підприємців, які презентували варіанти інноваційних підходів до проблем водопровідно-каналізаційного господарства. На ярмарку були представлені різні інноваційні методи очистки труб,енергоефективні технології водопідготовки та водоочистки, очищення стічних вод, технології автоматизації виробництва та інше.
Також екологічні активісти ініціативної групи «Save Dnipro» презентували перший в Україні екологічний бот SaveEcoBot для моніторингу інформації про промислових забруднювачів, їх дозвільні документи та етапи проходження процедури ОВД (оцінки впливу на довкілля) на зразок чинної в країнах ЄС.
Автор: Дарина ТВАРА
