Місцеві депутати поступово оновлюють забутий парк Пам’яті і Примирення

logo

Місцеві депутати поступово оновлюють забутий парк Пам’яті і Примирення

У Чечелівському районі Дніпра поступово оновлюють всіма забутий парк Пам’яті і Примирення. Відбулося це після численних звернень мешканців району до місцевих депутатів, які й почали роботу над парковою зоною. Про це на своїй сторінці у Facebook написав депутат Чечелівської районної ради Кирило Дороленко.

“Після отриманням Незалежності місцева влада звертала увагу на цей парк тільки тоді, коли треба було розподілити земельні ділянки то під ресторан, то під церкву УПЦ МП, то під торговий розважальний центр. Приділяти увагу благоустрою вважалося поганим тоном, і парк перетворився на зону відчудження та місце табору циган і криміногенну зону», — розповідає історію місця Дороленко.

Проте, ситуація змінилася в 2017 році. За активної участі Кирила Дороленка, місцевих активістів та інших депутатів у парку спорудили нове дитяче містечко, яке виявилося чи не єдиним на весь найближчий район.

“В парку з‘являється невеличке дитяче містечко, щоб ви розуміли, це єдиний дитячий майданчик для мікрорайону Чечелівка. Батьки зазвичай їздили на майданчик біля ОДА чи до парку Глоби”, — зазначає районний депутат.Окрім дитячого містечка, на сходинках входу у парк були встановлені пандуси, які значно полегшують доступ людей з обмеженими можливостями у парк.

А за сприяння міського депутата Ігоря Маковцева в одному із дворів району побудували дитячий майданчик, завдяки чому не тільки подарували радість місцевим дітям, а й убезпечили відведення частини двора під чергову парковку.Кирило Дороленко підкреслює, що це лише перші кроки у оновлені парку Пам’яті і Примирення та всієї Чечелівки, запевняючи при цьому, що районна рада продовжить працювати в такому ж напрямку.

“Я розумію, що патерналізм дуже небезпечний для мого народу, але мені дуже хочеться, щоб люди знов повірили в існування добра. Тепер все це належить територіальний громаді Дніпра, і від усіх нас залежить, чи зможемо ми зберегти ці перші надбання”, — підсумовує Дороленко.

Автор: Антон МОРОЗ