Мільярдер заочно дістав впливову посаду в партії, яку створив його колишній товариш
08.12.2016 12:12
Відтепер мільярдер, екс-очільник Дніпропетровщини — член партії УКРОП (він перебуває на партійному обліку однієї з районних організацій міста Києва) та керівник комісії партійного контролю. Така новина з’явилася після останнього з’їзду політсили. пише газета Експрес.
Як пояснили соратники Коломойського, комісія, яку він очолив — це такий собі партійний суд, що контролюватиме й перевірятиме дотримання вимог статуту, партійної дисципліни та етики керівництвом і членами УКРОПу. Комісія підзвітна та підконтрольна лише з’їзду партії.
Здавалося б, немає нічого дивного в тому, що представник великого бізнесу долучився до “кишенькового” політичного проекту. Це давня традиція української політики. Але навіщо олігархові самому партквиток? Це в нашій політичній традиції, навпаки, радше виняток.
Що керувало Коломойським у цій ситуації? Обговорюємо це з політичнитми експертами — директором Агентства моделювання ситуацій Віталієм Балою та директором Інституту інформаційного суспільства Ярославом Павловським.
— Як вважаєте, якими мотивами керувався мільярдер, погоджуючись офіційно вступити до партії?
Я. Павловський:
— Як відомо, в УКРОПі є конфлікт між групами впливу, зокрема між Корбаном і Філатовим, з одного боку та людьми Коломойського — з другого. Для того щоб цей конфлікт якось розв’язати, потрібна була персональна позиція самого Коломойського. Ігор Валерійович, як доволі емоційна людина, розставив крапки над “і” й показав, хто головний бенефіціар цієї партії. Якщо він зробив такий крок, то, видно, була небезпека того, що різні групи впливу не дійдуть спільної мови.
В. Бала:
— Похід Коломойського у політику насправді свідчить про те, що ситуація для його бізнесу нині непроста. Досі він завжди намагався триматися осторонь безпосередньої участі у політиці. Мав, як і більшість олігархів, своїх людей у парламенті, і цим все обмежувалося. Тепер же вирішив, що йому потрібна така собі політична парасолька.
— Що саме може дати Коломойському членство у партії?
В. Бала:
— По-перше, це дасть змогу йому публічно виступати як політик, позиціонувати себе представником політичної опозиції. А в разі проблем для його бізнесу, створених владою, чи тиску з її боку говорити про політичне переслідування.
Ви ж бачите, як поводиться нині спонсор Партії регіонів Дмитро Фірташ, який переховується в Австрії. До України він не повертається, бо боїться, що тут його заарештують та екстрадують до США (у Штатах Фірташа звинувачують в організації міжнародної корупційної схеми. — Ред.). Тому називає це політичним переслідуванням — не те що з боку України, а навіть з боку Америки і, щонайдивніше, зумів переконати в цьому австрійський суд.
По-друге, Коломойський, представляючи партію, яка має шанси пройти до парламенту, зможе торгуватися з владою — надавати їй політичні послуги, якщо ситуація дозволятиме, і йти на шантаж, якщо треба буде захистити свої інтереси.
Я. Павловський:
— З одного боку, крок Коломойського — це правильно, бо чесно. Партія безпосередньо заявила, кому вона належить і хто за нею стоїть. Коломойський узяв на себе відповідальність за все, що відбувається у його партії. З другого -— УКРОП зазнаватиме більше критики через те, що став, власне, партією одного олігарха.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її мишкою і натисніть
Сtrl + Enter