Мешканка Дніпропетровщини розповіла про забуті традиції Масляної
Сучасна молодь Дніпропетровщини майже не святкує Масляну, а стародавні звичаї й традиції мало хто знає. «Вісті» поцікавились у старшого покоління жителів Дніпропетровської області, як колись відбувались масові гуляння на Масляну.
Марія Данилівна із села Старовишневецьке Синельниківського району Дніпропетровської області розповіла таке: «Один із давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або ж залишали на підвіконні. У неділю, перед Масляним тижнем традиційно відвідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх у гості. За святковим столом можна було вживати м’ясо, востаннє перед Великим постом. Цей тиждень називали м’ясним. У п’ятницю тещі пригощали млинцями своїх зятів».
За словами Марії Данилівни, різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині й передавалися через покоління. Жіночки мали свої фірмові інгредієнти, але переважно млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. До тіста додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю. Начинки також на будь-який смак: з грибами, м’ясом, рибою тощо.
Марія Данилівна пригадала, що цікавими були і розваги на Масляну. «У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і покатати дівчат. Упряжки з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб уже після Великодня зіграти весілля», — розповіла бабуся.
А ще найулюбленіший обряд і дорослих, і малих — спалювання опудала. Ближче до вечора традиційно розводили велике багаття, на якому спалювали солом’яне опудало зими; до цього його весь день возили вулицями. Опудало встановлювали у центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнища водили веселі хороводи з піснями і танцями.
«Часи змінилися, прийшло нове покоління. Нині молодь і не знає про таке свято, а тим паче про його звичаї. І дуже шкода. Маю надію, що старовинні традиції відновляться і колись знову зазвучить Масляна піснями і розвагами як у селах, так і в містах», — завершила свою розповідь Марія Данилівна.
Фото pixabay
Поделиться ссылкой:
