Медицина на рівні сільських ОТГ: чи покращиться якість життя?
З часів незалежності України спостерігається постійний від’ємний показник приросту населення, тобто кількість народжених менша за кількість померлих. У 1991 році населення в Україні перевищувало 51 мільйон осіб, наразі цей показник знизився до 42 мільйонів і продовжує падати. Причинами смертей найчастіше стають серцево-судинні захворювання (67,3%) та онкологія (13,3%), тоді як на зовнішні чинники припадає лише 6,3%. Ситуація складається катастрофічною, тому так важливо наразі вивести медицину на нормальний рівень і зменшити, таким чином, кількість смертей через хвороби.
Помітні рухи у бік покращення в сфері медицини та покращення рівня життя почалися із впровадженням реформи децентралізації в Україні. Отримавши повноваження та фінанси у своє розпорядження, громади почали виправляти не надто якісне медичне забезпечення “на місцях”. Переймаючи досвід європейських партнерів громади, що об’єдналися, почали працювати із найбільш болючими сферами — медичною, соціальною, а також зайнялися інфраструктурою.
Всі знають на якому рівні ще нещодавно була медицина в селах. Один фельдшер, який погано вчився в медичному училищі, з примітивним набором в аптечці, добре якщо не прострочених препаратів, і той на все село, чи навіть декілька сіл. Тож таку ситуацію негайно треба було змінювати.
Завзятими у впровадженні медичної реформи виявилися мешканці Царичанської селищної об’єднаної громади, позаяк якість медицини там була незадовільною. За опитуванням, 51% місцевих мешканців були незадоволені медичними послугами в Царичанському районі. Тому голова ОТГ поставив дану сферу серед пріоритетних, на рівні із освітою, благоустроєм території та екологією.
З серпня 2017 року Царичанська селищна рада в активній співпраці з Царичанською районною радою приступила до реорганізації Царичанського центру первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД). У січні 2018 року Царичанська селищна рада прийняла у власність громади Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги». З цього і почалися зміни.
Саме у січні цього року Міністерство охорони здоров’я розпочало впровадження змін в охороні здоров’я. А саме першого етапу реформи — нового механізму фінансування медичних закладів, що надають первинну медичну допомогу. Адже сімейні лікарі, терапевти і педіатри є медиками, до яких найперше мають звертатися українці.
Відтепер вперше українці змогли вільно обирати лікаря у медзакладі, незалежно від форми власності.
Тож, як вважають в МОЗ, наразі лікарі повинні боротися за пацієнта. Чим більше людей прийде до лікаря, тим більше йому заплатить держава. Це той принцип, коли «гроші ходять за пацієнтом».
Навіть якщо людина підпише декларацію з приватним сімейним лікарем, йому не доведеться платити зі своєї кишені. Медик отримає гроші з держбюджету.
Правда, поки базовий тариф — 370 грн на рік за людину. Стільки медик отримає за пацієнта віком 18-39 років. За тих, хто хворіє частіше — дітей і літніх — Національна служба здоров’я, яка розподіляє фінансування медустанов, платить більше.
Для того щоб встановити контакт між лікарями та пацієнтами, роз’яснити суть медичної реформи і надати можливість обрати собі лікаря в Царичанській ОТГ у травні провели Ярмарок здоров’я.
На Ярмарку люди спілкувались із сімейними лікарями у зоні «Здоров’я родини», проходили обстеження у зоні «Діагностики», пригощалися смаколиками у зоні «Кави», а малеча чудово провела час у «Дитячій» зоні.
Головними темами для спілкування з громадою на Ярмарку Сімейного Здоров’я вони обрали теми профілактики серцево–судинних, гіпертонічних, алергічних захворювань, виявлення раку на ранніх стадіях, цукровий діабет, остеохондроз та захворювання щитоподібної залози. Педіатри Царичанскього центру окрему увагу приділити темі вакцинації та введенню прикорму для малюків «без манної каші та борщів».
Одна з місцевих мешканок — Марина не лише з цікавістю вивчала матеріали ярмарку, а і обрала лікаря-терапевта, до якого зверталася і раніше. Розповіла, що не зважаючи на невеликий термін впровадження реформи відчула певні покращення якості медичних послуг.
“Захворіла в мене дитина, подзвонила у лікарню і до нас одразу прийшов лікар. Виписала рецепт, оформила лікарняний. Все швидко і зручно”, — поділилася Марина.
Для мешканців селища швидка реакція і кваліфіковане надання допомоги — незвична ситуація. Раніше людям доводилося сидіти в чергах, бігати за лікарями. Тепер сімейні лікарі самі зацікавлені в наявності пацієнта і в гарних стосунках з ним.
Прикметно, що у лікарів є бажання вчитися, а наразі з’явилися можливості, щоб їх навчати. В Царичанському Центрі первинної допомоги вітають прагнення до саморозвитку, сприяють навчанню на курсах від іноземних партнерів. До того ж завдяки децентралізації у громади з’явилися кошти навчати інтернів.
Так, із Дніпропетровської державної медакадемії до Царичанки були направлені дві дівчини-інтерни. Ольга Крижненко та Юлія Палагієва, дівчата обидві народилися а Могильові Царичанського району. Навчалися в медакадемії в одній групі і їх удвох деканат скерував у рідний район.
Молодий фахівець Юлія зізналася, що мріяла після шести років в академії продовжити навчання десь закордоном чи принаймні залишитися в обласному центрі, у Дніпрі. Проте її скерували до Царичанського ЦПМСД, але вона не шкодує.
“Якщо чесно, мені навіть більше подобається в Царичанці. Спочатку я хотіла залишитися у Дніпрі, і батьки так хотіли. Але все-таки мені тут більше подобається. Тут ставлення краще. Відношення людей, їх ставлення до лікарів краще. З повагою ставляться, не так як у Дніпрі і взагалі у великих містах”, — поділилася дівчина.
У громадах лікарів небагато і люди їх більше цінують. Та й керівництво підтримує молодих фахівців.
“Завжди все розказували, завжди допомагали, навчали. Ніхто ніколи не відмахувався”, — додає Юлія.
З таким же теплом про місце проходження інтернатури розповідає і Ольга. Вона також зауважила, що керівництво в Центрі працьовите і добродушне. Реформу впроваджують, працюють як з персоналом так і з пацієнтами.
“Усі в лікарні відкриті, сприяють підписанню контрактів. Завжди за те, що підходили, питали. Якщо потрібна якась допомога — завжди її нададуть”, — розповіла Ольга.
Дівчині також було б цікаво навчатися в Європі, подивитися як там облаштоване навчання. Але з’явилася інша можливість — працювати в Царичанці, і вона була рада такій можливості.
І хоча медицині в Дніпропетровській області ще далеко до європейського рівня, і ще багато роботи для покращення медичних послуг, Ольга вірить у світле майбутнє. І нехай не через рік, а може через декілька, та в об’єднаних громадах медицина буде на достойному рівні і покращить життя багатьох мешканців.
Проте, як і в будь-які сільській місцевості існують певні труднощі в реалізації медичних проектів. Як повідомила головний лікар ЦПМСД Наталія Дениско, головною проблемою залишається недостатня кількість лікарів. Очевидно, що зазвичай люди прагнуть вирватися з сіл у велике місто, тому необхідно створювати умови для залучення фахівців у маленькі населенні пункти.
“На сьогодні у нас нагальна потреба в лікарях, тому ми намагаємося створювати для них умови. Двоє інтернів навчаються за кошти громади. Нещодавно прийняли на роботу лікаря у Бабайківську амбулаторію. Це той випадок, коли дуже чекали вже лікаря. Предоставили їй житло, поки що зйомне, але за кошти громади. У нас екологічно чистий район, тому маємо надію, що фахівці приїжджатимуть до Царичанки, а ми у свої чергу надаватимемо їм соцпакет”, — розповіла Наталія Дениско.
У майбутньому головний лікар хоче ввести преміювання працівників за якісними показниками. Такими, наприклад, як раннє виявлення онкозахворювання, чи своєчасна постановка на облік людей із гіпертонічною хворобою. Це буде додатковою мотивацією працювати в Царичанському районі.
Ще однією глобальною проблемою є нестача коштів для забезпечення якісної медицини. За словами Наталії Дениско, програма “Доступні ліки” гарна ідея, але громада не має фінансування для повного забезпечення потреб населення.
“Ми вимушені відмовляти пацієнтам у наданні ліків, бо на них просто не вистачає коштів. Навіть якщо вони входять у перелік програми, їх закупити немає можливості”, — зауважила лікар.
Тож проблеми є, і у медицини Царичанської ОТГ попереду ще довгий шлях вдосконалення. Потрібно продовжувати проводити роз’яснювальні роботи із населенням, шукати нові кадри, влаштовувати для них умови працевлаштування, підвищувати кваліфікацію працівників, прагнути до насправді якісної медицини. Але найголовніше, що зміни було розпочато. Є бажання і є працьовитість, тож маємо надію на покращення якості життя мешканців ОТГ, принаймні з боку медицини, і як наслідок — збільшення тривалості життя.
Автор: Єва МЕРЕЖКО
