Марганець. Незмарнований шанс
Найкраще розповісти про нововведення можуть сьогодні представники місцевої влади. Уже торік завдяки реформі вони розпоряджалися набагато більшими фінансами, ніж раніше. Причому подеколи йдеться справді про грандіозні суми, про які раніше селищні голови та мери містечок і не мріяли.
Невелике місто Марганець донедавна було однією з найпроблемніших точок на карті Дніпропетровщини. Але і в цьому депресивному закутку сьогодні можна спостерігати результат ефективнішого перерозподілу бюджетних коштів.Марганець — мономісто з населенням близько 45 тис. осіб. Містоутворюючим підприємством тут є Марганецький ГЗК. Інші старі потужності або закрились, або на межі зникнення. Останнім часом залишає бажати кращого ситуація і на самому ГЗК. З роками кількість працівників підприємства поступово зменшується, як і обсяги випуску продукції.
Набір проблем у таких міст цілком стандартний: безробіття, погані дороги, застаріла інфраструктура, неефективне комунальне господарство. З останнім у Марганці досі була справжня біда. Тут фактично розвалилася система центрального опалення, а перед облгазом накопичилися величезні борги. Тільки дивом місто не залишилося без тепла в зимовий період, адже було за крок від цього.
Усе змінилося 2016-го. Мер Марганця Олена Жадько задоволено розповідає, як після децентралізації він отримав на благоустрій небачені раніше кошти.
Читайте також: Самоврядування біля лінії фронту
«Торік місту дали фактично вдвічі більше грошей, ніж воно заробило. До децентралізації Марганець майже не мав коштів на оновлення інфраструктури. Так, якщо 2015-го на виконання відповідних робіт було тільки близько 3 млн грн, то торік на ті самі цілі ми змогли витратити вже 75 млн грн!» — розповідає вона.
Обсяг виконаних у 2016 році робіт виявився незвично великим для такого населеного пункту.
«Завдяки децентралізації ми відремонтували школу № 2. Раніше це була найпроблемніша, аварійна будівля, а тепер навчальний заклад досяг цілком столичного рівня. Поміняли покрівлю, систему опалення, утеплили й заново оздобили стіни. Тільки на це пішло 8,8 млн грн. У 2016 році ми перестелили близько 14 км міських доріг. До цього довгі роки їх у Марганці не ремонтували взагалі, тільки подеколи латали ями. Вулиця Єдності — одна з наших головних — не знала капітального ремонту від радянських часів. Торік ми повністю переклали на ній асфальт. Відремонтували й деякі другорядні. Цього року плануємо відремонтувати також кілька головних вулиць, а ще почали облаштування парку на пустирі. На це ми виділили 14 млн 750 тис. грн», — розповідає мер.
«Децентралізація» взагалі дуже актуальне слово для Марганця. Тут вона реалізувалася не тільки в бюджетній сфері, а й у комунальному господарстві. 2016 року місто відмовилося від центрального опалення. Населення перейшло на індивідуальні котли, а комунальні об’єкти тепер опалюють пелетами. Для цього було споруджено шість нових твердопаливних котелень. Старі радянські газові були ліквідовані й залишилися стояти похмурими пустками із сірого бетону.
Перехід на нове паливо не був безболісним. Узимку 2016–2017-го опалення в місті подекуди було відсутнє, а жителі Марганця, що залишилися без тепла, виходили на акцію протесту й вимагали відставки міської влади. Однак тепер проблема, судячи з усього, вирішена. Принаймні нові котельні працювали навіть по закінченні опалювального сезону: напередодні нашого візиту сюди в Дніпропетровській області випав сніг.
Цікаво, що пелети, якими сьогодні опалюються школи, дитячі садки, лікарні та інші держустанови Марганця, виготовляють із соняшникового лушпиння. Це відходи олійного виробництва. Замість дорогого імпортного газу для обігріву тепер використовують місцеву дешеву сировину. Простіше кажучи, сміття.
Читайте також: Децентралізація на Донбасі: як об’єднуються громади
Сумарна потужність побудованих котелень становила 16 МВт. Окрім того, було прокладено 4,3 км нових труб, укріплено 6,2 км електромереж, реконструйовано дев’ять трансформаторних підстанцій.
«Котельні — це стовідсотково приватні інвестиції. Зиму 2015 року ми пережили з великими боргами. Марганецька тепломережа мала заборгованість за газ близько 50 млн грн. Були заарештовані всі рахунки, техніка. Ситуація здавалася безвихідною. Облгаз вимагав сплатити борги, і ми розуміли, що наступний опалювальний сезон просто не почнеться. Після цього звернулися в ОДА. Там після наради з обласним головою дійшли висновку, що нам потрібна децентралізація опалювальної системи. У результаті знайшовся інвестор, який вклався в проект і в стислі терміни спорудив нові котельні. Ще будучи депутатом міськради, я їздила до Словаччини, де нам показували котельні, які працюють на альтернативних видах палива. Тепер ми реалізуємо схожий проект у нашому місті», — розповіла Олена Жадько.
Завдяки новому паливу в Марганці економлять близько 3 млн м³ газу за рік. Схожі твердопаливні котельні працюють і в сусідніх містах Покров та Нікополь, а також в обласному центрі Дніпрі. Найближчим часом планується будівництво нових об’єктів.
Децентралізація влади фактично бачиться зараз однією з найважливіших і найефективніших реформ, результати якої матеріалізуються у вигляді конкретних побудованих об’єктів. Треба визнати, що саме ця реформа здатна вдихнути життя в невеликі провінційні міста, які довгі роки потерпали від хронічного безгрошів’я і повільно деградували. Може, не всім зрозумілий причинно-наслідковий зв’язок між відремонтованою дорогою, новою школою та змінами в самоврядуванні, й він не такий очевидний, як поява на вулицях міст патрульної поліції, але від того важливість реформи не зменшується.
Саме завдяки децентралізації деякі місцеві бюджети отримали незвично великі обсяги фінансів. Тож тепер питання полягає в тому, чи зможе місцева влада ефективно розпоряджатися цими коштами, а громадськість контролювати чиновників? Утім, іншого виходу, крім як долати ці проблеми, ані в місцевої влади, ані в населення все одно немає.
