Криворізький комбінат: Румунія вже 22 роки охороняє купу металобрухту в Україні

Вірджил Бурле

Радіо Свобода

Криворізький гірничозбагачувальний комбінат окиснених руд (КГЗКОР) в Україні (але не в Кривому Розі) дорого коштує Румунії, яка ще з часів соціалізму є його співвласником. Адже їй доводиться щороку платити з державного бюджету суму більш ніж в один мільйон євро трьом приватним фірмам, які ще 22 роки тому тодішній уряд Румунії директивно, без конкурсу призначив забезпечити охорону комбінату – який стоїть недобудований і покинутий і за цей час не працював ані дня. При цьому дві з цих фірм, за документами, збиткові, і їхніми власниками чи керівниками є великі румунські підприємці, а третю, принаймні на папері, очолюють пенсіонер і 77-річна жінка. Тим часом у 1980-х Румунія заплатила за будівництво комбінату суму в 1 мільярд доларів, а з обіцяного відшкодування цієї суми його продукцією отримала тільки 0,53 відсотка.

Міністр економіки Румунії Клаудіу Несуй повідомив, що попросив прем’єр-міністра Флоріна Кицу вивести Бухарест із партнерства з Україною стосовно інвестицій у Криворізький гірничозбагачувальний комбінат окиснених руд.

Охорона підприємства коштує румунській стороні по 1 мільйону євро щороку, і її забезпечують три фірми, визначені в рішенні уряду Румунії 1999 року: Arcom SA, Arcif SA і Uzinexport SA.

Суперечливий власник

Власником компанії Arcom SA є Джордже Бекалі – відомий і суперечливий румунський підприємець і політик, відомий також як Джиджі Бекалі. Він – власник бухарестського футбольного клубу FCSB, свого часу депутат парламенту країни і євродепутат, 2013 року був засуджений до трьох років позбавлення волі за земельні махінації з Міністерством оборони, які завдали державі шкоди на суму понад 890 тисяч доларів.

Фірма перебуває в стані банкрутства і має 90 працівників. 2019 року ця фірма мала обіг у 15 мільйонів леїв (нині це близько 102 мільйони 335 тисяч гривень) і втрати в 300 тисяч леїв (близько 2 мільйонів 045 тисяч гривень). Бекалі є мажоритарним акціонером і має 71 відсоток, іще 22 відсотки має інвестиційний фонд SIF Muntenia, решта перебуває у власності дрібних акціонерів, свідчать дані порталу confidas.ro. Спеціальним адміністратором фірми є Васіле Джамбазі, племінник Бекалі.

Arcom, раніше «Румунське будівельно-монтажне підприємство Бухарест», – будівельна компанія, одна з найважливіших у комуністичні часи. До 1989 року вона мала найбільше зовнішніх контрактів із усіх румунських будівельних компаній.

Уже 22 роки румунська держава оплачує «охорону і збереження» покинутого комбінату

Мало працівників, низькі прибутки чи й втрати

Arcif SA – компанія, що займається орендою і суборендою нерухомості. 2019 року вона мала обіг майже в 2 мільйони леїв (нині близько 13 мільйонів 600 тисяч гривень) і прибуток у 321 тисячу леїв (2 мільйони 190 тисяч гривень) і мала 15 працівників. Її керівником записаний Константін Бебе Атанасіє Дойческу, пенсіонер із Бухаресту. Інші адміністратори компанії – 77-річна Парасківа Мажару, яка до 2019 року також була співвласницею пункту обміну валюти, і Елісабета Кармен Джорджеску.

Uzinexport SA – акціонерна компанія, акції якої торгуються на Бухарестській біржі. Вона була заснована 1966 року під назвою «Зовнішньоторговельне підприємство Uzinexport-import» і до 1990 року була найбільшою румунською компанією в галузі будівництва цементних комбінатів. Після 1990 року її приватизували, і зараз нею керують Петре Іґнат, Матаке Ніколаїде, Констанца Окя, Дан Петреску і Дженіке Думітру Синза. За даними звіту про діяльність за 2020 рік, фірма мала обіг у 254 тисячі леїв (нині майже 1 мільйон 730 тисяч гривень) і втрати в 310 тисяч леїв (близько 2 мільйонів 110 тисяч гривень) і мала 12 працівників.

Десятиліття тому статки Ніколаїде оцінювали в 30–40 мільйонів євро. Вартість активів компанії – 48 мільйонів леїв (нині 327 мільйонів гривень, або майже 9 мільйонів 760 тисяч євро).

Мовчання – золото

Третина компанії належить «сестринській» фірмі «Uzin International SA Бухарест». Вона має прийнятні фінансові показники. Її обіг – 3 мільйони леїв (нині майже 20 мільйонів 425 тисяч гривень), її шість працівників принесли їй прибуток у 205 тисяч леїв (близько 1 мільйона 395 тисяч гривень). 18 відсотків її акцій має Матаке Ніколаїде, керівниками компанії є Ніколаїде, Нікуліна Петкулеску і Вілі Думітраке.

Ми звернулися з проханням про коментар щодо рішення міністра економіки до представників компанії Uzinexport, але телефонні номери, наведені на сайті компанії, відімкнені і не обслуговуються.

Працівник компанії Arcif SA заявив, що не зможе зв’язати нас із Атанасіє Дойческу і що юридичний представник фірми не зможе надати нам коментар.

І з Джордже Бекалі, сказали нам, не можна зв’язатися з приводу коментаря щодо можливого припинення охоронних послуг, які надає його фірма на комбінаті.

Міністр економіки Румунії пропонує продати на аукціоні активи і заборгованості комбінату

Дорогі охоронні послуги

Протягом 22 років румунська держава оплачує свою частку коштів за «охорону і збереження» своєї інвестиції в Україні. Три приватні компанії, призначені рішенням уряду, отримують від румунської держави гроші за охорону покинутого комбінату.

«Чи знаєте ви, що робить румунська держава? Вона платить по одному мільйону євро щороку трьом фірмам за «охорону і збереження». Три фірми продовжують із року в рік заробляти великі гроші за охорону руїни. З року в рік. Нещодавно я отримав рахунок за цей рік. Це коштує нам іще 5,4 мільйона леїв (нині понад 36 мільйонів 760 тисяч гривень, або 1 мільйон 097 тисяч євро – ред.). Ці фірми обрані не випадково. Вони встановлені законом як обов’язкові охоронці. Повторюю – з року в рік. (…) Я хотів би принаймні думати, що ці три фірми обрані на конкурентних засадах, через тендер чи що ще може бути природним у 2021 році. Але ні. Ці три фірми прямо названі в рішенні уряду 1999 року. Ці три фірми – Arcom SA, Arcif SA і Uzinexport SA. На цей час вони отримали вже понад 70 мільйонів леїв (нині близько 476 мільйонів 480 тисяч гривень, або, за нинішнім курсом, майже 14 мільйонів 230 тисяч євро; з урахуванням курсів попередніх років сума в перерахунку може сягнути і 22 мільйонів – по одному мільйону щороку – ред.). Це по одному мільйону євро щороку», – написав у фейсбуці міністр економіки Клаудіу Несуй.

«;
//parse XFBML, because it is not nativelly working onload
if (!fbParse()) {
var c = 0,
FBParseTimer = window.setInterval(function () {
c++;
if (fbParse())
clearInterval(FBParseTimer);
if (c === 20) { //5s max
thisSnippet.innerHTML = «Facebook API failed to initialize.»;
clearInterval(FBParseTimer);
}
}, 250);
}
}
};
thisSnippet.className = «facebookSnippetProcessed»;
if (d.readyState === «uninitialized» || d.readyState === «loading»)
window.addEventListener(«load», render);
else //liveblog, ajax
render();
})(document);

Посадовець також каже, що інвестиція не має майбутнього і що він запропонував прем’єр-міністрові продати на аукціоні активи і заборгованості комбінату, щоб повернути хоч щось із величезної інвестиції в 1 мільярд доларів із румунського боку.

Покинутий комбінат

«Криворізький комбінат – покинутий завод в Україні, який перебуває у власності румунської держави разом із українською державою. Спочатку в його будівництві брали участь кілька держав, але лишилися тільки ці дві (за даними «Вікіпедії», співвласником комбінату лишається ще і Словаччина – ред.). Комбінат більше не працює і не має перспектив відновити роботу. Це нагадування про планову державну соціалістичну економіку. Його заснувала Соціалістична Республіка Румунія разом із іншими державами соціалістичного табору 1986 року. Румунія тоді заплатила 640 мільйонів перевідних рублів (безготівкова розрахункова одиниця для міжнародних розрахунків соціалістичних країн – ред.) – еквівалент приблизно 1 мільярда доларів – за це будівництво. За ці гроші Румунія мала отримувати залізні котуни (продукт збагачення залізних руд – ред.) для виробництва сталі. Загалом румунська держава мала отримати 30 мільйонів тонн котунів за 10 років. На практиці вона отримала тільки 159 тисяч тонн. Це 0,53% від того, що вона мала отримати. Ще одна «добра оборудка» держави. Скажімо відверто: вже 22 роки цей комбінат не працює взагалі», – написав також Несуй.

ФОТОГАЛЕРЕЯ:
Покинутий гірничозбагачувальний комбінат в Україні, на який Румунія тратить по мільйону євро щороку

Криворізький гірничозбагачувальний комбінат окиснених руд (КГЗКОР), усупереч назві, розташований не в Кривому Розі, а за пів сотні кілометрів звідти, біля міста Долинської в Кіровоградській області, приблизно на півдорозі між обласним центром Кропивницьким і Кривим Рогом. Його почали будувати в середині 1980-х років із участю СРСР, Румунії, Чехословаччини, Болгарії і Східної Німеччини. Після розвалу радянського блоку Україна отримала у власність частку в 56,4%, Румунія нині має 28% і Словаччина 15,6%. Будівництво мали завершити 1992 року, але на початку 1990-х його зупинили, коли комбінат був добудований, за різними оцінками, на 70–90%.

Українська держава теж намагалася позбутися своєї частки в цьому підприємстві; також існували нездійснені плани добудувати його й запустити в експлуатацію.