«Кожен п’ятий — шпигун»: на жалобному віче розказали про ціну, яку заплатило Криворіжжя за «санацію» СРСР від небажаних осіб
Найбільш поширеним вироком було шпигунство — 603 (20,3%), антирадянська пропаганда і агітація — 481 (16,0%), членство в контрреволюційних організаціях і групах — 433 (14,5%).
Судами і «трійками» приречено до розстрілу в 1938 році 850 (29,2%), в 1937 — 669 (23,1%). Тобто, за два роки було страчено 52,5% від усіх ув’язнених в 1919 — 1959 роках. Всього за вказаний період вбито 1582 мешканців Кривого Рогу, що складає 54,2% — тобто, кожного другого с репресованих. На селі розстріляно 465 жителів.
«Беручи до уваги втрату не менш як 20% архівно-слідчих справ Дніпропетровського обласного управління НКВС під час Другої світової війни, можна визначити ймовірне число загиблих у Кривому Розі не менш як в 4 тисячі, а в сільській місцевості (межі сучасних Криворізького та Широківського районів) — в 1,2 тисяч осіб.
Таку ціну заплатив наш край за «санацію радянського суспільства» від небажаних осіб з метою зміцнити в такий спосіб «каркас» соціалістичного ладу, проголошеного Конституцією 1936 року», — наголосив Олександр Мельник і повідомив, що виходу в світ готується книга про політичні репресії на Криворіжжі, яка міститиме інформацію на більш як 700 сторінках формату А4, яку взявся фінансувати громадський активіст, голова ГО «Визвольний рух» Анатолій Третяк.
Криворізький журналіст, поет і громадський діяч Володимир Стецюк зібрав інформацію про криворіжців, які стали жертвами політичних репресій. В ході заходу він розказав про долі окремих з них.
Пан Володимир нагадав про вшанування Головного отамана Холодного Яру, повідомив про ініціативу громади з відриття памятника Костю Пестушко. За словами промовця, звернувшись до міського голови з питання встановлення пам’ятника Пестушкові у нашому місті, активісти і громадські діячі поки що не знайшли підтримки, однак мають намір цю ініціативу таки реалізувати, адже «важливо вшанувати тих, хто зі зброєю в руках боровся проти сатанинського режиму і першим потрапив під каток сталінських репресій». Як візначив Стецюк, реабалатація торкнулась осіб, репресованих у 1937-1938 році, тоді як ще не реабілітованими лишаються ті, з ким репресивна машина розправилась у 20-х роках, а згодом у 40, 50, та навіть у 80 роках минулого століття.
