«Я горжусь своим сыном. Просто пережить это очень тяжело»
Фото: ФОТО З САЙТА dniprograd.org
27 березня у Дніпрі попрощалися із загиблим морським піхотинцем 37-річним Дмитром Польовим із 36-ї бригади ЗСУ. Загинув 20 березня в бою під селищем Водяним на Донеччині. Тіло бойовики не віддавали рідним п’ять діб.
— Ми щодня дзвонили, писали. Того дня він не відповідав ні на СМС, ні на дзвінки. Потім вони побачили пропущений і почали передзвонювати, — розповів брат загиблого.
— Я горжусь своим сыном. Просто пережить это очень тяжело. Я его воспитала настоящим героем. Осенью пошел служить. Просила: сыночка, не надо. Он сказал: мамочка, кто, если не я? — мати Любов Польова втирає сльози.
У бійця залишилася 14-річна донька.
25 березня під Авдіївкою на Донеччині від прямого влучання міни у бліндаж загинули троє військових 72-ї бригади. Це — солдати 19-річний Сергій Мосійчук та 22-річний Олексій Тимченко і старший сержант 40-річний Петро Козарук.
«Добрий, хороший, щирий і веселий хлопець із простої порядної української сім’ї», — написали на сторінці бригади у соцмережі про Олексія Тимченка із села Стеблів Корсунь-Шевченківського району на Черкащині.
Петро Козарук був родом із села Турка Коломийського району на Івано-Франківщині. Із дружиною Ларисою служили в одній бригаді. Залишилися також мати та двоє дітей. Попрощалися з ним у селі Райгородок Бердичівського району на Житомирщині, де жив останні роки.
20-річний Сергій Мосійчук із міста Корець на Рівненщині служив у війську з січня 2016-го. Залишилися батьки.
Харків’янин 26-річний Микола Білоцерківець на позивний «Тихий» помер 26 березня від опіків, несумісних із життям. Отримав їх напередодні у бою. Служив у 25-му батальйоні територіальної оборони «Київська Русь».
27 березня поблизу Горлівки підірвалися на розтяжці 21-річні Владислав Писаренко й Максим Наріжний з батальйону спецпризначення «Донбас-Україна».
«Із перших днів на фронті — три роки. Два побратими. Запеклі бої. Контузії. Тиждень до демобілізації. Не судилося», — написали на сторінці батальйону в соцмережі.
Максим Наріжний із Сум був санітаром-стрілком. Донеччанин Владислав Писаренко на позивний «Растішка» — гранатометником. На окупованій території залишились його батьки. Був фанатом «Шахтаря» з 13 років. Вступив до полку «Азов» у квітні 2015-го. За рік перевівся у «Донбас-Україна».
— Сором’язливий та тихий, але бойовий хлопчина. Хотів змін, воювати за свою землю. Був родом із Донецька. Тому волів, щоб рідне місто якомога швидше повернулось під український прапор, — пригадує командир другої роти «Азова» на позивний «Скрипаль».
Із 20 по 29 березня в боях загинули 14 солдатів.
