Інвестиції в ракетну галузь КБ «Південне» поліпшать обороноздатність та економіку країни

Сьогодні, 4 листопада на прес-конференції в медіа-центрі «Дніпро-Мост» про українські перспективи і переозброєння ракетами власного виробництва дискутували ведучий конструктор ДП «КБ «Південне» Сергій Лось та економічний експерт Михайло Крапивко. Про це повідомляє Дніпроград із місця подій.

В Україні є ракетні війська, базисом яких вважають такі ракетні комплекси:

оперативно-тактичного призначення «Точка», «Точка-У»;
залпового вогню «Град», «Смерч», «Ураган»;
зенітні  «Бук», «С-125», «С-200», «С-300»;
переносні комплекси «Игла», «Стрела»;
протитанкові;
авіаційні ракети.

«Усі ці зразки були вироблені ще в Радянському Союзі. Така ракетна зброя проживає останні місяці, роки. До нашого заводу неодноразово приїжджали політики із гучними планами та обіцянками. Але, врешті, все закінчувалося на рівні обговорень, або випуску ескізних проектів. Минулого року КБ «Південне» взагалі не отримало жодного фінансування від держави», — розповів Сергій Лось.

Експерт зазначив, що на модернізацію, розробку та виготовлення нових зразків потрібен час. Такі проекти втілюються в життя не один рік, тому саме зараз останні строки не прогавити цю важливу оборонну галузь для країни.

«Минулого року великі суми грошей були закладені на озброєння та переозброєння армії, але конструкторам в даний завод ці кошти не надійшли. Дійсно, ми можемо закупити зброю в інших країнах, однак проблема постає в боєприпасах. Відомо, що той хто випускає боєприпасами – контролює воєнні події. Усі вищезгадані комплекси – були вироблені на території сучасної Росії, тому коли в нас не стане боєприпасів, то країна-агресор нам постачати їх не буде», — додав Михайло Крапивко.

Будь-які грошові інвестиції на даному етапі позитивно відобразяться не лише на обороноздатності, а ще й на економіці України, оскільки наша держава має великий потенціал стати однією з найбільших експортерів зброї.

Надаємо, минулого місяця Юлія Тимошенко витягла з шухляди законопроект і приїхала на «Південмаш».

Автор: Аліна КРОПИВА