Єлизавета Бєльська: Мрія — стати українцем
Півроку тому були в Дніпрі з концертом Ореста Лютого (сценічний образ Антіна Мухарського). Перед виступом до нас підійшов молодий гарно вихований юнак, якого звуть Максим Гошовський, і спитав дозволу здійснити перформанс під час виступу артиста. Виявилося, що він громадянин Росії, живе й працює в Україні близько десяти років. Його мама й бабуся родом з Дніпра. Він українець за кров’ю і покликом. Має українське серце, яке покликало його на Інститутську під час снайперських розстрілів, де дивом лишився живим, вивозив тіла загиблих з-під Ілловайська, був добровольцем і волонтером… За це в Росії на нього відкрито кримінальну справу, там його оголосили найманцем.
Після цього всього йому було огидно мати російський паспорт. Оскільки правила пожежної безпеки не дозволили користуватися вогнем у приміщенні, Максим здійснив акт розривання цього документа з двоголовим орлом на обкладинці під пісню «А я — не москаль». Як це було, можна подивитися тут: https://www.youtube.com/watch?v=ZHoaXqlY2dM
Максим говорить: «Я не хочу, щоб українці були під таким самим гнітом, як всі росіяни… Мені соромно за все, що робить Росія в Україні. І мені боляче усвідомлювати, що росіяни — нація терпил. Вони згодні на все, аби їх не чіпали. Я не можу більше бути таким. Адже ми всі живемо в Україні, яка так багато пережила: пройшла крізь Майдани, Голодомор, депортації, а тепер живе у стані війни».
Знищенням російського паспорту Максим сподівався розірвати порочне коло, по якому біг, намагаючись здобути омріяне українське громадянство. Він завжди носить із собою український прапор і текст гімну, сподіваючись на ці обереги, вистоюючи черги в різноманітні інстанції.
Зараз, щоб отримати українське громадянство, він має поновити посвідку на постійне проживання, а для цього — надати закордонний паспорт громадянина РФ, який в Максима закінчився й не був потрібен. А щоб його отримати — треба їхати до російського Нижньовартівська, куди без паспорта не дістанешся. А якби він і був, на кордоні Максима б арештували й посадили до в’язниці на 8-15 років. Тепер він нелегал і в Україні. Але нелегал без паспорта і посвідкою, термін дії якої сплив, має ідентифікаційний номер, прописку, і з ними вільно працював заступником директора комунального підприємства в Дніпрі. Там Максим опікувався стерилізацією бездомних тварин і є зоозахисником вже 8 років. Саме завдяки йому в Дніпрі прийняли правила утримання тварин, такі, як в Ірландії, і є надіє, що з нового року вони діятимуть.
Найзаповітніша мрія Максима Гошовського — стати повноправним українцем. Він хоче й може працювати для неї. Хтозна, може репост цієї розповіді допоможе їй потрапити на очі Президенту України, і Петро Олексійович подумає про те, щоб зробити справжньому патріоту нашої держави такий новорічний подарунок.
Присоединяйтесь к группам «Обозреватель Блоги» на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!
Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.
