Дніпровські правозахисники розповіли, як захистити себе цивільним, які отримали бойові поранення
За даними Організації Об’єднаних Націй, за чотири роки війни жертвами збройної агресії Росії стали 12 тисяч мирних мешканців. Понад дев’ять тисяч — отримали поранення, а більше трьох тисяч — загинули. На жаль, дані не остаточні, адже кількість поранених та загиблих продовжує зростати. Багато мирних мешканців, які отримали бойові поранення і зазнали утиску своїх прав, є і на Дніпропетровщині. У їхніх довідках часто зазначається неправдива інформація: потерпілий отримав інвалідність через загальне захворювання. Про це повідомляє Дніпроград із посиланням на сторінку правозахисної групи “СІЧ” у Facebook.
“До Правозахисної групи «СІЧ» звернувся Олександр Бондаренко з Дніпропетровщини. 31 травня 2014-го він був скалічений бойовиками, коли випадково наскочив на їхній блокпост. У його автівці знайшли кілька пар берців, пару комплектів військової форми та консервацію, які Олександр збирався віддати українським бійцям. Коли ж на телефоні раптом задзвонив ще й гімн України – бойовики просто відкрили вогонь. Тоді чоловік дивом вижив, але тяжкі поранення призвели до інвалідності”, — розповіли правозахисники.
Утім, у його довідці також вказали, що інвалідність потерпілий отримав через містичне «загальне захворювання».
Як зазначає юрист Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Дніпрі Володимир Плетенко, якщо військові мають чітку процедуру отримання грошової компенсації за поранення, то прості мешканці досі лишаються абсолютно беззахисними. Їм не належить жодних компенсацій — лікуватися та відновлювати здоров’я доводиться за власні кошти.
“Навіть статус цих людей досі не врегульований. Доходить до абсурду: якщо вірити медичним довідкам, то в Україні в останні чотири з’явилась дивна «хвороба», яка лишає сліди у вигляді куль та уламків”, — прокоментував ситуацію юрист Володимир Плетенко.
У Європейській конвенції про відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів чітко вказано: потерпілі повинні отримати грошову компенсацію. Це ж передбачено і в Українському цивільному кодексі: якщо особу злочинця не встановили, держава має компенсувати шкоду, завдану здоров’ю внаслідок злочину. Однак, процедура повинна бути виписана в окремому Законі, якого досі не існує.
“Є ще один Закон – «Про боротьбу із тероризмом», у якому передбачена компенсація тим, хто постраждав в результаті АТО. Однак, як і в цивільному кодексі, законодавець відсилає нас до іншого правового акту, якого теж досі не прийняли. До того ж Україна досі не ратифікувала Європейську конвенцію про відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів, тому не варто сподіватися, що найближчим часом ситуація зміниться. Щоправда, можна звернутись до суду про стягнення моральної шкоди з держави і така практика існує, однак процеси можуть тривати роками, а шанси на виграш мізерні”, — додав Володимир Плетенко.
Ще один варіант захисту поранених — кримінальне розслідування, яке дозволить відшукати винних, щоб у подальшому саме вони компенсували заподіяну шкоду. Утім, слідство часто затягується, слідчі дії не проводяться і, до того ж, ситуацію погіршує відсутність доступу на окуповані території.
На думку правозахисників, єдиний вихід, звертатися до Європейського суду з прав людини зі скаргою на неефективне розслідування та проханням стягнути з держави України та держави-агресора моральну компенсацію.
Раніше повідомлялося, що правозахисники ПГ «СІЧ» допомагають переселенцю зі Сходу отримати справедливу пенсію.
Автор: Домінік ФРАНКО
