Дніпрянам провели лекцію, присвячену історичній пам’яті про Голокост

Музейні експозиції повинні впливати на сприйняття людьми історії та  доносити певні ідеї. Дуже важливо, аби під час відвідування музею глядач відчув всю атмосферу історичних подій на собі. Про це вчора, 10 лютого, під час лекції у музеї «Пам’яті єврейського народу та Голокосту в Україні» розповів історик та громадський діяч В’ячеслав Ліхачов, повідомляє кореспондент Дніпрограду з місця подій.

На прикладі меморіального комплексу Яд Вашем, що знаходиться в Ізраїлі, історик намагався донести музейне відображення історичної пам’яті про Голокост.

У музеї використовують кольорові фотографії, в той час як більшість музеологів звикли показувати людські трагедії у чорно-білому форматі.

«Чорно-білий колір – це те, що віддаляє нас від подій та створює відчуття, що події відбулися дуже давно і не з нами. На мою думку, колір додає почуття присутності у події, яка неначе відбувається зараз і саме з нами», — розповів Ліхачов.

Ще однією особливістю музейної експозиції у Яд Вашем є відсутність бекграундів.

«Заходячи усередину, ми одразу бачимо початок Катастрофи – 1933-й рік, Гітлер, нацисти, антисемітизм. Нічого зайвого, ніяких відсилань», — продовжує історик.

Ядром експозиції є Зал Імен, який занесений до світової спадщини ЮНЕСКО. Його побудовано у формі куполу з безліччю фото загиблих, а знизу розташований колодязь, заглянувши у який можна побачити відображення свого обличчя поруч з іншими загиблими. Такий архітектурний прийом спрямований на те, аби кожен відвідувач міг відчути себе частиною експозиції.

У Залі Імен зберігаються іменні формуляри на кожну загиблу людину. Його головна мета — знайти імена і відновити історію життя кожного єврея, знищеного в роки Голокосту. До теперішнього часу вже увічнені імена понад 4,7 мільйонів жертв.

«Зал Імен – це перекреслення ідеї Гітлера. Він не лише не знищив єврейський народ,  він остаточно не зміг знищити навіть загиблих, бо пам’ять про них залишиться назавжди», — розповів Ліхачов.

Символічним також є форма приміщення меморіального комплексу: починається він із закритого коридору, а закінчується відкритим оглядовим майданчиком.

«Це означає, що єврейський народ  зміг пережити найстрашнішу катастрофу свого народу і тепер на нього чекає лише світле майбутнє», — підбив підсумок історик.

Автор: Софія ЄРЬОМІНА